Наши проекты:

Про знаменитості

Кімі-Матіас Райкконен: биография


На наступній гонці, Гран-прі Малайзії, Райкконен отримав свою першу перемогу в Формулі-1. Він стартував із сьомого місця, але за рахунок майже безпомилкового пілотування, а також збігу інших чинників - зіткнення йшли попереду Шумахера і Труллі, кращої тактики піт-стопів - зміг захопити лідерство й утримати його.

Третя гонка, Гран -прі Бразилії, проходила при дуже сильному дощі, і була зупинена після 55 кола - зіткнення Фернандо Алонсо й Марка Уеббера, після якого машина Алонсо на великій швидкості врізалася в гумові покришки безпеки, розташовані по межах траси, призвело до того, що ці покришки виявилися у великій кількості розкидані по асфальту, і продовжувати гонку навіть за машиною безпеки було неможливо. У цьому випадку переможцем вважається гонщик, який був лідером за 2 кола до зупинки, і спочатку їм був оголошений Райкконен. Але подальший аналіз виявив, що лідер перегонів Джанкарло Фізікелла, який обійшов Райкконена якраз на 54 колі через помилки Кімі, починав 56 коло в момент зупинки гонки, і тому переможця потрібно визначати за результатами 54 кола. У підсумку перемогу віддали Фізікелла, а Райкконен залишився другим.

Надалі команди вдосконалювали свої машини, а «Макларену» ніяк не вдавалося стабілізувати свій новий болід McLaren MP4-18, і її гонщики продовжували використовувати машину попереднього року, MP4/17D. Це призводило до того, що за швидкістю машина не могла конкурувати з новими машинами інших провідних команд, і «Макларену» доводилося розраховувати здебільшого на кращу тактику.

У Гран-прі Сан-Марино Райкконен зайняв друге місце, а в наступному Гран-прі Іспанії вибув з гонки на старті: у кваліфікації він не зміг показати швидкого кола і був відправлений на останнє місце, і при старті гонки врізався в стояв перед ним Антоніо Піццонью, у якого заглух мотор. На Гран-прі Австрії Райкконен знову був другим, захистивши свою позицію від постійних атак Рубенса Баррікелло. У Монако Кімі був близький до перемоги, але поступився Хуан-Пабло Монтойя трохи більше секунди. У Канаді фін знову вилетів з траси в кваліфікації і стартував з останнього місця, але зміг закінчити гонку шостим.

Залишок сезону пройшов в щільній боротьбі між Райкконеном, Шумахером і Монтойя. На Гран-прі Європи Райкконен стартував з поула і лідирував до 25 кола, коли на його машині згорів мотор. На Гран-прі Франції Шумахер фінішував третім, а Райкконен четвертим; на Гран-Прі Великобританії третім був Райкконен, а четвертим - Шумахер. На Гран-прі Німеччини Кімі не зміг фінішувати через зіткнення в першому повороті з Баррікелло і Ральфом Шумахером, потім у Гран-прі Угорщини посів друге місце.

Перед Гран-прі Італії вибухнув скандал через шин «Michelin», які виявилися не цілком відповідними нормативами FIA. Компанія «Michelin» вимушена була в терміновому порядку поставляти командам нові шини, які показували трохи гірші результати. Це вплинуло в тому числі і на команду «Макларен», яка стала ще більше програвати у швидкості «Феррарі», яка використала шини «Bridgestone». У Гран-прі Італії Шумахер здобув перемогу, а Райкконен зайняв лише четверте місце. Потім у Гран-прі США Райкконен стартував з поула і довгий час лідирував, але через що почався дощу не зміг утримати позицію і поступився лідерством Шумахеру, покришки якого в таких умовах працювали ефективніше, а сам фінішував другим.