Берлей Ройзн: біографія

Біографія

Берлей Ройз (і) ннародився в 1913 році в придністровському містечку Атаки (тепер у Окницького району Молдови) в сім'ї різника. За деякими даними, жив також у сусідніх Бричанах Хотинського повіту (тепер райцентр Бричанського району Молдови). Закінчив учительську семінарію при чернівецькому єврейському шкільному об'єднанні (Ідішер Шул-Фарейн), де разом з ним навчалися майбутні літератори Іхілов Шрайбман, Лейзер Подрячік, Меєр Харац і Ершл Цельман. Працював учителем єврейської мови і літератури в єврейських школах Чернівців. Після приєднання до СРСР був прийнятий одним із перших у новостворену 27 липня 1940 єврейську секцію чернівецького відділення Спілки Письменників УРСР (згодом розформована).

Дебютував у пресі в 1936 році літературознавчими роботами у варшавському журналі «Ідиш Фар Алемен» (Єврейський мова для всіх), публікував роботи з єврейської філології в періодичних виданнях Чернівців. У роки Великої Вітчизняної війни - в діючій армії. Після повернення з фронту викладав єврейську мову і літературу в єврейській середній школі № 17 у Чернівцях - однієї з чотирьох що залишилися після війни в Радянському Союзі єврейських шкіл. Деякий час, аж до її закриття в 1948 році, ця школа була єдиною єврейською школою країни і Берлей Ройзн, таким чином, виявився «останнім учителем єврейської мови в останній єврейській школі», як він згодом з гіркотою іменував свій незавидний титул. Після закриття школи, закінчив філологічний факультет Чернівецького університету та викладав англійську мову в російських школах міста. Публікувався у варшавській газеті «Фолксштіме» (Глас Народа), після відновлення єврейської друку (у 1961 році) регулярно співпрацював з єдиним видаються в країні єврейським журналом «Советіш геймланд» (Радянська Батьківщина); друкувався також в паризькій газеті «Найе Пресе» (Нова преса), нью-йоркському журналі «Ідіше Култур» (Єврейська культура) і в «Біробіджанер Штерн» (Биробиджанский зірка).

У наступні десятиліття вийшли численні роботи Ройз про єврейську тематику в творах класиків російської літератури (М. Ю. Лермонтова, М. Є. Салтикова-Щедріна, А.П. Чехова, Л. М. Толстого, І. С. Тургенєва, Ф. М. Достоєвського, В. Г. Короленка, А. І. Купріна, Максима Горького), більш сучасних письменників Миколи Бажана, Григорія Кановіча та інших. Опублікував роботи з епістолярного спадщини Шолом-Алейхема, аналізу творів Бера Гальперна і Еліейзера Штейнбарга, перекладав на ідиш твори російських, українських, англійських і німецьких письменників.

Берлей Ройзін до кінця життя жив у Чернівцях; загинув при нез'ясованих обставинах (ймовірно збитий автомобілем) при відвідуванні родичів у Кишиневі. Посмертно, в 1988 році в Тель-Авіві вийшла збірка філологічних праць, згодом переведений на іврит.

Монографії

• ?????????? - ?????????? ???????? (літераріш-hісторіше штудіес- літературно-історичні дослідження, на ідиші), І.Л. Перець Фарлаг: Тель-Авів, 1988.
• Демуйот у-Мотивом Єхуда ба-Сіфрут hаРусіт (єврейські мотиви й образи в російській літературі, на івриті), Кібуц Шамір, 2003.

Комментарии

Сайт: Википедия