Кузнєцов Володимир Іванович: біографія

Біографія

Народження, ранні роки

Кузнєцов Володимир Іванович народився 16 червня 1916 року на хуторі Ріжки клетского району Сталінградської області (нині Суровікінскій район Волгоградської області) в селянській родині. Російський. У 1933 році закінчив 7 класів неповної середньої школи в селищі Суровикино.

Становлення

У 1934 році закінчив ФЗУ в місті Сталінград і працював черговим електростанції «СталГРЕС». З 1935 по 1938 роки працював на шахті «1-біс» тресту «Краснодонвугілля» слюсарем з ремонту підземних електровозів. У 1938 році керівництвом шахти переведений керівником гуртка народних інструментів при клубі імені Горького міста Краснодон, а пізніше був директором цього клубу. Серед вихованців оркестру були майбутні «молодогвардійці» Сергій Тюленін, Любов Шевцова, Уляна Громова, Віктор Третьякевич, Євген Мошков та інші.

Військова служба

У 1941 році призваний в РККА, в місто Шостка Сумської області. З початком Великої Вітчизняної війни військову частину перевели на Урал. У 1942 році направлений на навчання в піхотне училище в місто Тюмень, однак закінчити його не довелося. У серпні 1942 року курсантів училища і моряків Тихоокеанського флоту зібрали в селах Курячі і Алтинай Сухоложского району Свердловської області. Після короткочасної бойової підготовки сформована дев'яносто третьому окрема стрілецька бригада (командир бригади - підполковник І. З. Галай). У жовтні 1942 року бригада вивантажилася на залізничній станції Харабали і звідти пішим маршем, переважно вночі, прибула під Сталінград, в район Бекетовка. Бойове хрещення командир взводу 4-го окремого стрілецького батальйону 93-ї окремої стрілецької бригади молодший лейтенант Кузнєцов В. І. прийняв 20 жовтня 1942 року в бою за сад Лапшина і висоту 145,5 (Лиса Гора) у складі 7-го стрілецького корпусу генерала Горячева С. Г. За активну участь у розгромі ворога під Сталінградом, бригада перейменована в 12-у гвардійську окрему стрілецьку бригаду. У березні 1943 року бригада перекинули в район Курської дуги. Тут, після доукомплектування, переформована в 92-у гвардійську стрілецьку дивізію. У липні 1943 року брав участь у боях на території Білгородської області і під Воронежем, у визволенні України, Молдавії.

Форсування Дніпра

У вересні 1943 року 92-а гвардійська стрілецька дивізія передана до складу Степового фронту і прибула на Кременчуцьке напрямок. 27 вересня з важкими боями було звільнено населений пункт Колеберда, частини дивізії вийшли до берега Дніпра. Командир 276 гвардійського стрілецького полку підполковник Симонов М. Є. віддав наказ форсувати річку з ходу, на підручних засобах. Під керівництвом полкового інженера майора Попкова В. споруджені плоти. Командир 1-го стрілецького батальйону капітан Осадчий А. А. віддав наказ молодшому лейтенанту Кузнєцову В. І.: "Переправитися на правий берег Дніпра, за всяку ціну захопити плацдарм, закріпитися на ньому і триматися, поки не переправляться основні сили полку". У ніч на 30 вересня 1943 взвод молодшого лейтенанта Кузнєцова одним з перших в полку форсував річку Дніпро в районі села Успенка (нині Онуфріївський район Кіровоградська область), захопили плацдарм на правому березі і під безперервним вогнем противника протягом чотирьох діб утримували його до підходу підкріплення . На ділянці оборони взводу неодноразово противник намагався прорвати оборону, застосовуючи танки, але безуспішно. Командир взводу молодший лейтенант Кузнєцов В. І. зв'язкою гранат і пляшками із запальною сумішшю підпалив два танки противника. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за проявлені особисту мужність і героїзм, удостоєний звання Героя Советсекого Союзу. Нагорода була вручена 23 грудня 1944.

Комментарии