Самуель фон Пуфендорф: биография

Вплив

Свідченням величезного авторитету Пуфендорфа за життя і найближчим часом після смерті є численні переклади та перевидання його творів . У Росії перекладами Пуфендорфа займався єпископ Гавриїл (Бужинський), переклав«Введення в історію європейську»(з лат., СПб., 1718) і«Про посади людини і громадянина»(СПб., 1724). Ці переклади були виконані під особистим наглядом Петра Великого. Головна заслуга Пуфендорфа - виділення природного права від богословської схоластики і виведення його на рівень самостійної науки. На його думку, право має узгоджуватися лише до законів розуму, незалежно від догматів віросповідання і від існуючих законоположень. По предмету відносин церкви до держави Пуфендорф створив теорію так званого «коллегіалізма».

Монтеск'є назвав Пуфендорфа «Тацитом Німеччини».

Політичні погляди

• Другий договір передбачає збереження у людей деяких природних прав (свободи віросповідання, свободи переконань), але не допускає опору владі.
• Право має узгоджуватися з законами розуму незалежно від релігійних догм і навіть чинного законодавства.
• В основі виникнення держави лежать два договори: перший - між людьми про об'єднання і виборі форми правління, другий - між людьми та обраним ними правителем про обов'язок підданих підкорятися владі і обов'язки правителя дбати про підданих з метою їх користі і безпеки.
• З утворенням держави природна свобода втрачається; держава отримує право творити насильство над людьми в ім'я загального блага.
• Природний стан характеризується свободою і незалежністю індивідів. Вони від природи егоїстичні. Але саме егоїзм породжує прагнення людей об'єднуватися заради безпеки і користі. У результаті виникають політичне гуртожиток і держава.

Джерела

• Jastrow, «Pufendorfs Lehre von der Monstrosit? t der Reichsverfassung» (Б., 1882);
• Ст. Трейтшке в «Preussische Jahrb ?cher» (1875);
• Пуфендорф / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: В 86 томах (82 т. і 4 дод.). - СПб.: 1890-1907.
• О. Franklin, «Das Deutsche Reich nach Severinus von Monzambano» (Грейфсвальд, 1872);
• «Randbemerkungen zum Monzambana» (Б., 1894).

Сайт: Википедия