Олексій Миколайович Плещеєв: биография

Посилання

Взимку 1848-1849 року Плещеєв влаштовував зустрічі петрашевців у себе вдома. На них бували Ф. М. Достоєвський, М. М. Достоєвський, С. Ф. Дуров, А. І. Пальм, Н. А. Спішно, А. П. Мілюков, М. О. Момбеллі, Н. Я. Данилевський (майбутній консервативний автор роботи «Росія і Європа»), П. І. Ламанскій. Плещеєв ставився до більш поміркованої частини петрашевців. Його залишали байдужим виступи інших радикальних ораторів, які ідею особистого Бога підміняли «істиною в природі», відкидали інститут сім'ї та шлюбу та сповідують республіканізм. Він був далеким від крайнощів і свої думки і почуття прагнув гармонізувати. Палке захоплення новими соціалістичними віруваннями не супроводжувалося рішучою відмовою від своєї колишньої віри і лише зливали релігію соціалізму і християнське вчення про правді і любові до ближнього в єдине ціле. Недарма своїм епіграфом до вірша «Сон» він узяв слова Ламенне: «Земля - ??сумна і висушені, але вона знову зазеленіє. Дихання злого не буде вічно проноситися над нею, як пекуче подих ». .

У 1849 році, перебуваючи в Москві (будинок № 44 по 3-й Міщанській вулиці, нині вулиця Щепкіна), Плещеєв послав Ф. М. Достоєвському копію листа Бєлінського до Гоголя. Поліція перехопила послання. 8 квітня по доносом провокатора П. Д. Антонеллі^{[~ 1]}поет був арештований у Москві, під вартою переправлений до Петербурга і провів вісім місяців у Петропавловській фортеці. 21 людина (з 23 засуджених) були засуджені до розстрілу; в їх числі опинився Плещеєв.

22 грудня разом з іншими засудженими петрашевцями О. Плещеєв був привезений на Семенівський плац до спеціального помосту громадянської страти. Пішла інсценування, яку згодом докладно описав Ф. Достоєвський у романі «Ідіот», після чого був зачитаний указ імператора Миколи I, згідно з яким смертна кара замінювалася різними термінами посилання на каторгу або в арештантські роти^{: 11}. О. Плещеєв спочатку був засуджений до чотирьох років каторги, потім переведений рядовим в Уральськ в Окремий Оренбурзький корпус.

6 січня 1850 Плещеєв прибув в Уральськ і був зарахований рядовим солдатом в 1-й Оренбурзький лінійний батальйон. 25 березня 1852 його перевели до Оренбурга в 3-й лінійний батальйон. Перебування поета в краї тривало вісім років, з яких сім він залишався на військовій службі. Плещеєв згадував, що перші роки служби давалися йому з працею, багато в чому - із-за ворожого ставлення до нього офіцерського складу. «На перших порах життя його в новому місці посилання була прямо жахлива», - свідчив М. Дандевіль^{[~ 2]}. Відпустки йому не надавалися, про творчу діяльність не могло бути й мови. Тяжке враження справляли на поета самі степу. «Ця безмежна степова далечінь, широчінь, черства рослинність, мертва тиша і самотність - жахливі», - писав Плещеєв^{: 12}.

Положення змінилося на краще після того, як поету став надавати заступництво генерал-губернатор граф В. А. Перовський, давній знайомий матері^{[~ 3]}. Плещеєв отримав доступ до книг, здружився з родиною захоплювався мистецтвом і літературою полковника (пізніше - генерала) В. Д. Дандевіля (якому присвятив кілька віршів тих років), з польськими засланцями, відбували в цих же краях посилання Тарасом Шевченком, одним з творців літературної маски Козьми Пруткова А. М. Жемчужникова і поетом-революціонером М. Л. Михайловим.