Наши проекты:

Про знаменитості

Ламенне: біографія


Ламенне біографія, фото, розповіді - абат, знаменитий французький письменник

абат, знаменитий французький письменник

Критерій істини, на думку Ламенне, лежить не в індивідуальному розумі, як вважає філософія, а в переконанні народів. Справжня релігія - католицизм, бо на його стороні більша частина людства. Авторитет церкви, що спирається на традицію і на народну віру, такий великий, що йому повинно слухати державу. Держави не може бути без релігії, релігії - без церкви, церкви - без тата; на цьому Ламенне будує суверенітет папи, як у релігійних, так і у світських справах. Його політичний ідеал - християнська монархія. Ті ж думки, але в застосуванні до Франції, розвивалися їм у багатьох журнальних статтях і у творах: «La religion consid ?r? e dans ses rapports avec l'ordre politique et civil» (1826) і «Les Progr ?s de la R?volution et de la guerre contre l '? glise »(1829). У першому Ламенне критикує декларацію 1682 р. і так звані. «Галліканські вольності». Різкість, з якою їм засуджувалося уряд за його нібито «атеїзм» та «лібералізм», накликала на автора судові переслідування.

У другому творі ультрамонтанская опозиція Ламенне досягає свого апогею. Закони 1828 р., що обмежили права духовенства у справі народної освіти, дають йому привід обрушитися на міністерство Мартіньяка. Він вимагає, щоб духовенство перестало підтримувати уряд, вороже релігії; застерігаючи його також і від союзу з ліберальною партією, Ламенне тим не менш висловлює останньої більше співчуття, ніж партії реакційної. Безумовне засудження лібералізму змінюється тепер умовним. Лібералізм прав, вимагаючи гарантії особистості проти тиранії уряду, «але, відокремлений від духовної сфери, він змушений шукати гарантію там, де її немає і бути не може: у формах правління».

Відтепер Ламенне пише на своєму прапорі : «свобода совісті, свобода друку і свобода навчання». Революція 1880 знаходить в Ламенне відкритого прихильника і наштовхує його на думку про видання, у співпраці з Монталамбера, Лакордером та ін, журналу «L'Avenir». Програма останнього зводиться до слід. пунктами: 1) відділення церкви від держави; 2) гарантії особистості (свобода совісті, друку, викладання, спілок, праці та промисловості); 3) знищення палати перів і крайнощів централізації; 4) знищення виборчого цензу і встановлення загального голосування. Невтручання держави в церковні справи має бути куплене, на думку Ламенне, відмовою папи від світської влади та духовенства - від державного платні. Довідавшись про незадоволення, яке порушив татові новий журнал, Ламенне, зі своїми товаришами, вирушив для пояснень у Рим, але не отримав тут ніяких ясних вказівок і продовжував видавати «l'Avenir» за старою програмою.

Тільки в 1832 р., через оголошення про татом свого невдоволення, журнал був остаточно припинений. З Ламенне була витребувана підписка в тому, що він не буде писати нічого противного вченню та інтересам церкви. Це не перешкодило, однак, Ламенне, після важкої внутрішньої боротьби, виступити на дорогу радикальної і соціалістичної опозиції, виданням чудової книги: «Paroles d'uncroyant» (1834), що мала величезний вплив на тодішнє французьке суспільство. У формі біблійних псалмів і євангельських притч, Л. нападає тут на існуючий економічний і політичний лад, що стоїть в суперечності з вимогами релігії, і виступає захисником кооперації, права на існування, рівності статей і народного суверенітету. Спеціальної енциклікою від 15 липня 1834 «Paroles d'un croyant» були засуджені татом. Остаточно відмовившись від католицької церкви («Affaire de Rome», 1836), Л., у подальших своїх творах («Le Pays et le gouvernement», 1840; «Une voix de Prison», 1841), стає в ряди найбільш передової політичної партії і піддається неодноразово переслідуванням за свої нападки проти липневої монархії.

У 1848 р. він видає газету «Le Peuple constituant», посварити його з деякою частиною робочої партії, так як Л. висловлюється тут проти асоціацій за типом Луї Блана; його соціалізм передбачає лише добровільне прояв братніх почуттів, людьми, освіченими істинною вірою і любов'ю. Особливе місце серед творів Ламенне займає «Esquisse d'une philosophie» (1841-1846), де він виступає як філософа-спіритуаліста. Як всяка жива істота, людина підпорядкований закону прогресу. Доктрина первородного гріха, тому, є хибною і внутрішньо суперечлива: як прояв індивідуальної волі, гріх не може бути спадковим. Пізнання добра і зла було не гріхом, а першим кроком людини на шляху прогресу. Причина морального зла лежить в боротьбі між законом єдності всього людства і індивідуалістичними прагненнями кожної людини; зло це-егоїзм, перевагу свого «я» сім'ї, сім'ї батьківщині, вітчизни - людству, людства - Богові. Кількість зла на землі поступово зменшується. Філософія Ламенне, не будучи оригінальними (вона відображає на собі всього більше вплив Платона, св. Фоми та Шеллінга), піднесена і характерна, як досвід поєднання релігії з наукою.

У творах соціально-політичного характеру і як ініціатор журналу «L'Avenir», Ламенне є першим провісникомкатолицького соціалізму; вплив його помітно на багатьох представників французького духовенства 40-х рр.. (Аб. Констан, Шантом, та ін), на Берні (яким «Paroles d'un croyant» перекладені на німецьку яз.) Та Ренану.

Бібліографія

Велетенська література про Ламенне до 1849 р. вказана в праці Керара (Qu ?rard): «Notice bibliographique des ouvrages de M. La Mennais, de leurs r?futations, apologies et biographies de cet ? crivain »(пар., 1849). З пізніших творів див.: Р. Janet, «La philosophie de Lamennais» (1890); «Correspondance de Lamennais» (1864); Roussel, «Lamennais d'apr ?s des documents in?dits» (1892); Spuller, «Lamennais» (1893); Ferraz, «Etude sur la philosophie en France au XIX si?cle» (1880); Adam, «Philosophie en France au XIX si?cle» (1894); Sainte-Beuve, «Nouveaux Lundis»; Caro, «Nouvelles ? tudes morales »(1879); Renan,« Essais de morale et de critique »(1859); Щеглов,« Історія соціальних систем »(т. II, гл. IV, 1889); L. Stein, «Geschichte der socialen Bewegung it Erankreich» (т. II, 1850). С. Котляревський, «Л. і сучасний католицизм »(М., 1904).

На російською мовою вийшла брошура Ламенне:« Сучасне рабство »(вид." Сівач ", СПб., 1905); книга:« Слова віруючого »(СПб ., 1906).

Комментарии

Сайт: Википедия