Жак Аміо: біографія

Біографія

Жак Аміо народився 30 жовтня 1513 у Франції у місті Мелень у небагатій родині.

Закінчив Наваррський колежу. Став наставником дітей наближеного короля Жака Коліна; той рекомендував його Маргариті Наваррської, сестрі Франциска I. Після цього Аміо був призначений викладачем грецької і латинської мов університеті міста Бурж (1536-1543). У 1547 король дарував йому Белозанское абатство; в тому ж році Аміо у складі почту французького посланника у Венеції Жана де Морвілье відправився до Італії. У 1550 він перебував у Римі, де займався пошуками древніх рукописів; роком пізніше за дорученням короля відправляється в Тренто зі спеціальним посланням Тридентського собору.

Після повернення з Італії, Аміо був представлений новому французькому монарху Генріху II і призначений наставником інфантів Франції - його синів, майбутніх Карла IX і Генріха III. З приходом до влади Карла IX обласканий своїм вихованцем, незважаючи на опір Катерини Медичі призначений Великим омонім, державним радником, а потім зберігачем паризького університету. З 1570 єпископ Осера. У 1578 Генріхом III удостоєний звання Командора Ордена Святого Духа (то був рідкісний випадок, коли подібної нагороди удостоювалось особа недворянського походження). У 1589 несправедливо звинувачений Католицької Лігою в причетності до вбивства герцогів де Гизов, але вже в травні 1590 відновлений у правах. З цього моменту повністю занурився у вивчення Біблії і святоотецької традиції.

Перекладацька діяльність

Популярність Аміо пов'язана перш за все з виконаними ним перекладами на французьку мову грецьких класиків. Їм були переведені практично всі твори Плутарха, в тому числі «Паралельні життєписи», над якими він працював з 1542 року і які вперше вийшли в світ під заголовком «Vies des hommes illustres» у 1559 році. У 1572 році він видав «Моральні твори» мислителя (Oeuvres morales). Крім того, Аміо випустив переклади семи книг з «Історичної бібліотеки» Діодора Сицилійського (1554) і двох найвідоміших античних романів: «Ефіопікі» Геліодора (1547) і «Дафніса і Хлої» Лонга (1559).

Монтень про Аміо

У другій книзі «Дослідів» Мішель Монтень Монтень дає надзвичайно високу оцінку Аміо:

n

«Серед всіх французьких письменників я віддаю пальму першості - як мені здається, з повною підставою - Жаку Аміо ... Я бачу, що протягом усього його перекладу сенс Плутарха переданий так чудово і послідовно, що або Аміо досконало розумів справжній задум автора, або він настільки вжився в думці Плутарха, зумів настільки чітко засвоїти собі його загальний умонастрій, що ніде принаймні він не приписує йому нічого такого, що розходилося б з ним або йому суперечило. Та в цілому я йому вдячний за знахідку і вибір книги, настільки гідною і цінною, щоб піднести її в подарунок моєму вітчизні. Ми, нерозумні, були б приречені на животіння, якщо б ця книга не зробила нас з темряви неуцтва, в якій ми загрузли. Завдяки його праці ми в даний час наважуємося і говорити, і писати по-французьки; навіть дами змагаються в цьому з магістрами. Аміо - це наш молитовник ».

n

Цікаві факти

Опублікований в 1579 році англійський переклад« Порівняльних жізнепісаній », яким користувався Шекспір при роботі над його історичними трагедіями, був виконаний Томасом Нортом саме з французької версії Аміо.

Комментарии

Сайт: Википедия