Яків Ізраїлевич Зак: біографія

Біографія

У 1930-1932 вчився по класу спеціального фортепіано в Одеській консерваторії у відомого педагога - професора М. М. Старкова, також у М. М. Вілінського по класу спеціальної гармонії і поліфонії, потім вдосконалювався в Московській консерваторії в класі Генріха Нейгауза.

Перший концерт Зака ??відбувся в 1935, і в тому ж році він завоював третє місце на Другому всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців. Світову популярність піаніст отримав, здобувши блискучу перемогу на Третьому Міжнародному конкурсі піаністів імені Шопена у Варшаві (йому також був присуджений спеціальний приз за краще виконання мазурок композитора). Незабаром Зак став викладати в Московській консерваторії (з 1947 - професор), серед його учнів - Микола Петров, Елісо Вірсаладзе, Євген Могилевський, Валерій Афанасьєв.

У 1966 піаністу було присвоєно звання Народного артиста СРСР.

Творчість

Гра Зака ??характеризується віртуозністю, делікатністю підходу до твору і художньою глибиною. Значну частину його репертуару складали твори радянських композиторів, серед яких - Євген Голубєв, Юрій Левітін, Дмитро Кабалевський, Михайло Чулаки та інші автори. Зак також зробив записи творів Сергія Прокоф'єва, Сергія Рахманінова, Сергія Василенка.

Перу Зака ??належить ряд статей і методичних праць про фортепіанному виконавстві - «Про деякі питання виховання молодих виконавців», «Зустрічі і спогади", статей про творчості радянських піаністів - Марії Юдіної, Рози Тамаркіна та ін

Бібліографія

• О. Черніков.Шипи та троянди. Журнал "Музика і час" № 5 / 2003.
• Яків Зак, Статті, матеріали, спогади, М., Радянський Композитор, 1980.
• Ступакова О., Мірвіс Г.Педагогічні погляди Я. І. Зака. - В кн.: Питання фортепіанного виконавства. М.: Музика, 1968.
• Ципін Г.Яків Зак. - «Радянська музика», 1975 № 8.

Комментарии

Сайт: Википедия