Дмитро Герасимов: біографія

Біографія. Дипломатична кар'єра

Родом імовірно з Новгорода (так думають через стійких зв'язків його з новгородської кафедрою і початку кар'єри Дмитра і його брата в цьому місті), але достовірно місце його народження невідомо. «Герасимов» може бути і фамільним прізвиськом, і по батькові, і прізвиськом на ім'я старшого брата - також книжника, ченця Герасима Поповки. У дитинстві і ранній юності Дмитро жив в Лівонії і знав німецьку мову, а потім вивчив і латинь. Потім входив до найближчого оточення новгородського архієпископа Геннадія Гонзова (ієродияконом при якому був його брат), в 1489 році виступає як писар - переписує твори Афанасія Великого для Кирило-Білозерського монастиря. Події його біографії 1490-х років встановлюються ненадійно через проблеми ідентифікації декількох сучасників-тезок (див. детальніше у кінці статті).

У перші два десятиліття XVI століття товмач Герасимов служив при Посольському дворі (згодом Наказі) і брав участь у посольствах Василя III до Швеції, Данії, Норвегії, Пруссію (до великого магістра ордену) і Священну Римську імперію до імператора Максиміліана I (ці місії імовірно приурочені до низки відомих великокнязівських посольств 1510-х років). У перерві між місіями Герасимов займався книжкової та перекладацькою діяльністю. 9 квітня 1525 Василь III відправив Герасимова до тата Климента VII з грамотою, де у відповідь на посольство папи виявляв бажання брати участь у Лізі проти мусульман. У червні-липні того ж року Дмитро був з пошаною прийнятий при папському дворі і вручив понтифіку від свого і великокнязівського імені соболині хутра, відвідав римський сенат, багато оглядав місто. Біля цього часу в Європі стає відомим портрет Василя III; можливо, його також підніс татові Герасимов. 20 липня 1526 Дмитро разом з папським послом повернувся до Москви.

Після поїздки до Риму досяг 60-річного віку Герасимов вже не виконував дипломатичні доручення, а цілком сконцентрувався на книжкових працях. Репресії, які має в тому ж 1525 Максима Грека, з яким Герасимов близько співпрацював, його самого не торкнулися. Дата його смерті невідома, останнє свідоцтво про нього - переклад зводу Бруно Вюрцбурзького, виконаний Дмитром в 1535 або 1536 році.

Переклади

Ранні перекази

Перекладацька діяльність Герасимова почалася близько 1500 року. У цьому році він перекладав (разом зі своїм багаторічним співробітником і колегою по Посольському двору, видним московським дипломатом Власом Ігнатовим) надписання псалмів з німецької для архієпископа Геннадія; деякі дослідники припускають, що Герасимов і Ігнатов перевели з латині передмови і тлумачення Ієроніма в знаменитій Геннадієвській Біблії 1499 року. Дмитро також переклав з латини трактат Миколи де Ліри (1501), спрямований проти іудаїзму. Інший трактат аналогічного змісту авторства Самуїла Евреинов (1504) переведений або їм же, або Миколою Булеві («Микола Немчин»); в 1979 році знайдений автограф Герасимова, який, щоправда, може бути і копією. Робота над цими двома текстами також пов'язана із замовленням новгородської кафедри і викликана була тоді у розпалі боротьбою проти єресі жидівство; активним діячем цієї боротьби був саме владика Геннадій Новгородський.

Герасимов і Максим Грек

Комментарии