Кіракос Гандзакєци: біографія

Кіракос Гандзакєци народився на самому початку XIII ст. «В країні Гандзаке». Джерела називають його не тільки Гандзакєци, але і Гетікці (за назвою монастиря Нор Гетики), а також і Аревелці (тобто уродженцем Сходу). Більша частина життя Кіракос Гандзакєци протекла в монастирі Нор Гетики, заснованому Мхитар Гошем, автором першого вірменського «Судебника». Навесні 1236 Кіракос Гандзакєци потрапив у полон до монголів, звідки втік восени того ж року. Помер Кіракос Гандзакєци, як повідомляє Григір Акнерці, в 1271 р.

У вірменській історіографії період монгольського вторгнення й панування представлений досить великим списком праць. Не кажучи про дрібні хроніках і пам'ятних записах рукописів, збереглися значні праці Вардана Великого, Григора Акнерці, Смбата Гундстабля, Мхітара Айріванеці, Степанос Орбеляна, ставлення яких до монголів різному. Кіракос Гандзакєци є яскравим представником тих істориків, які ставилися до татаро-монголам різко негативно.

Створюючи свою книгу, Кіракос Гандзакєци використовував документи релігійного та богословського змісту, зразки житійної літератури, св. Писання і різні церковно-канонічні грамоти; він користувався також даними істориків християнської церкви взагалі (як, наприклад, Євсевія Кесарійського, Сократа схоластів), а також авторитетних діячів вірменської церкви. З історичних праць, що стали джерелом для Кіракос Гандзакєци, дослідники згадують у першу чергу твори Мовсеса Каганкатваці і Самуеля Анеці, а через останнього і Іованнеса Саркавага. До них слід зарахувати і не дійшла до нас твір вардапета Ванакана. Крім цих робіт Кіракос добре знав твори майже всіх вірменських істориків - як давніх, так і середньовічних.

Праця Кіракос Гандзакєци ділиться на дві частини. У першій дано компілятивний огляд історії вірменського народу з перших днів прийняття християнства і до появи татар. Друга частина - самостійне виклад достовірної історії монгольського нашестя на Вірменію, написане очевидцем і учасником подій, переміжне різними документами богословського і церковно-канонічного характеру.

Хронологія життя

• 1200-1202 рр.. народився.

• Між 1215-1225 рр.. - Перебрався до Хоранашатскую пустель.

• 1225 - покинув Хоранашат.

• 1236 - влітку потрапив у полон до татаро-монголам.

• 1236 - восени втік з полону.

• 1241 р. - 19 травня приступив до роботи над «Історією Вірменії»

• 1250 - у Нор Гетики зрадив анафемі мірошника Давида.

• 1251 - у Нор Гетики ж приєднав свій голос до відповіді представників восточноармянской церкви папі Інокентію щодо символу віри.

• 1255 - зустрівся з поверталися після відвідин Батия і Мунке-хана Кілікійський царем Хетум. Зустріч ця мала місце, як пише сам історик, «в домі ішхан Курда, в селищі Варденіс», в провінції Арагацотн (див. гл. 58).

• 1260 - перебував у Нор Гетики, де активно брав участь в житті зібралася там громади.

• 1268-1269 рр. .- завершив роботу над Четьї-Мінея.

• 1271 - помер.

Комментарии

Сайт: Википедия