Іван Тихонович Авеличев: біографія

Біографія

Народився 7 (20) грудня 1911 року в селі Робоча Слобідка, нині селище міського типу Слобідка Кодимського району Одеської області Україна, в селянській родині. Російський. Член ВКП (б) з 1943 року. Закінчив 7 класів. Працював в Одеському морському порту.

У Червоній Армії з 1933 року. Починав військову службу на Чорноморському флоті в місті російської військової слави - Севастополі (з 1965 року - місто-герой). У 1934 році Іван Авеличев переведений на Далекий Схід, - як кращого фахівця-торпедист його направили для роботи в Тихоокеанське військово-морське училище імені адмірала С. О. Макарова (місто Владивосток). У 1939 році при цьому училищі І. Т. Авеличев закінчив курси удосконалення командного складу.

Учасник Великої Вітчизняної війни з 20 жовтня 1942 року. Воював на Сталінградському, Степовому та 1-му Білоруському фронтах.

У лавах бійців Сталінградського фронту Іван Авеличев став сухопутним артилеристом. Тут однополчани дали йому прізвисько «Морська душа», за те, що на знак вірності Військово-Морського Флоту він носив під гімнастеркою тільник.

Артилерійську науку колишній моряк освоїв швидко, і вже через місяць його призначили командиром взводу управління артилерійської батареї. Такий вибір був не випадковим, так як бойовим завданням взводу були: розвідка цілей та коригування вогню батареї, а впоратися з такими завданнями могли лише добре підготовлені фахівці, грамотні в армійській науці, майстри прицільного вогню. Таким і зарекомендував себе Іван Авеличев.

У боях 14 січня 1945 на Магнушевський плацдармі (нині Польща) і при форсуванні річки Пилиця командир взводу управління батареї 199-го гвардійського артилерійського полку (94-я гвардійська стрілецька дивізія, 5-а ударна армія, 1-й Білоруський фронт) гвардії лейтенант Авеличев І. Т. передав на батарею точні дані про противника, в числі перших переправився через притоку річки Вісли - Пилиця, розвідав маршрут для батареї і брав участь в її переправі на плацдарм. За цілевказівки гвардії лейтенанта Авелічева була знищена ворожа мінометна батарея, два бронетранспортери з піхотою і чотири кулеметні точки.

При відбитті ворожих контратак відважний офіцер-артилерист уміло коригував вогонь батареї. Коли в критичну хвилину бою був важко поранений командир 4-ї артилерійської батареї, його замінив гвардії лейтенант Авеличев.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько- фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії лейтенанту Авелічеву Івану Тихоновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5628).

19 квітня 1945 4-а артилерійська батарея під командуванням І. Т. Авелічева виконувала бойове завдання в районі німецького міста Нойдорф. Гітлерівці робили все, щоб закріпитися на третьому рубежі оборони своєї столиці - Берліна.

У другій половині дня через розташування радянських військ на правому фланзі 4-ї батареї прорвалися есесівці. Виникла реальна загроза виходу ворожої бойової техніки в тил 94-ї гвардійської стрілецька дивізії. Противник уперто насідав. Залишався один вихід - викликати вогонь на себе ...

Через кілька хвилин земля сколихнулася від десятків вибухів. Ворог був зупинений. А потім 4-я артбатарея зустріла його прицільним вогнем.

Це був останній бій гвардії лейтенанта Івана Авелічева. На позиції знаряддя, де він перебував, розірвався снаряд, випущений з ворожого танка. Так загинув відважний командир батареї. Похований у селі Джевіца Зеленогурськоє воєводства (Польща).

Але й після смерті Герой залишався в строю 199-го гвардійського артилерійського полку. До переможного салюту в усіх наказах по полку 4-у батарею називали «батарея Авелічева».

Нагороди

• Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу
• Орден Вітчизняної війни II ступеня
• Два ордени Червоної Зірки
• Орден Леніна

Пам'ять

• Особиста зброя Героя зберігається у Військово-історичному музеї артилерії, інженерних військ та військ зв'язку (Санкт-Петербург).

Джерела

Авеличев, Іван Тихонович на сайті «Герої країни» (Перевірено 24 грудня 2009)

• Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Перед. ред. колегії І. М. Шкадов. - М.: Воениздат, 1987. - Т. 1 / Абаєв - Любичем /. - 911 с. - 100 000 прим. - ISBN відступ., Рег. № в РКП 87-95382

Комментарии

Сайт: Википедия