Роберт Бернс: биография

Перший російський переклад Бернса (прозовий) з'явився вже в 1800 році - через чотири роки після смерті поета, але популярність творчості Бернса принесла вийшла в 1829 році брошура «Сільський суботнього вечора в Шотландії. Вільне наслідування Р. Борнс І. Козлова ». У періодичних виданнях з'явилися численні відгуки, і в тому ж році з'явилася перша в Росії літературознавча стаття М. Польового «Про життя і творах Р. Борнс». Згодом творчістю Бернса займався В. Бєлінський. У бібліотеці А. Пушкіна був двотомник Бернса. У 1831 році з'явилося (але було надруковано лише через 70 років) вірш В. Жуковського «Сповідь батистової хустки» - вільне перекладення все того ж «Джон Ячмінне Зерно» Відомий юнацький переклад чотиривірші Бернса, виконаний М. Лермонтова. Т. Шевченка відстоював своє право творити на «нелітературної» (як літературного мали на увазі виключно російську) українською мовою, ставив у приклад Бернса, що пише на шотландському діалекті англійської:

n

А Борнц усе-таки співає народний І великий.
nНевидані твори Шевченка. 1906 рік.

n

Н. Некрасов у листі просив у І. Тургенєва надіслати кілька перекладів Бернса для того, щоб «перекласти в вірші», однак, ці наміри не здійснилися. Бернса перекладали багато авторів, особливо посилився інтерес до творчості шотландського поета у зв'язку із сторіччям з дня смерті. Це дозволило видати кілька збірок російських перекладів, в тому числі «Роберт Борнс і його твори в перекладі російських письменників» видавництва А. Суворіна із серії «Дешева бібліотека». Після російської революції 1917 року інтерес до Бернсові обумовлений «селянським походженням» поета. Видання творів Бернса входили в плани видавництва «Всесвітньої літератури» М. Горького (не виконані). Одиничні вірші Бернса перекладали різні поети, так, в 1917 році опублікований переклад вірша «Джон Ячмінне Зерно» К. Бальмонта, відзначений усіма як невдалий.

Поезія Роберта Бернса отримала широку популярність в СРСР завдяки перекладам С. Я. Маршака. Вперше Маршак звернувся до Бернсові в 1924 році, систематичні переклади розпочато з середини 1930-х рр.., Перша збірка перекладів вийшов в 1947 році, а в посмертному виданні (Роберт Бернс.Вірші в перекладах С. Маршака. - М., 1976 р.) вже 215 творів, що становить приблизно дві п'ятих поетичної спадщини Роберта Бернса. Переклади Маршака далекі від дословной передачі оригіналу, але їм властива простота і легкість мови, емоційна налаштованість, близька бернсовскім рядках. У 1940-і рр.. в лондонській газеті «Таймс» з'явилася стаття, яка стверджує, що Бернс незрозумілий англійцям і має лише обмежене регіональне значення. У якості одного із контраргументів у відгуках на статтю наводилася величезна популярність Бернса в СРСР. У 1959 році Маршак був обраний почесним головою Федерації Бернса в Шотландії.

Останнім часом переклади Маршака часто критикують як неадекватні, і вірші, перекладені Маршака, видаються і в перекладах інших авторів, проте популярність Бернса в цілому дуже висока , і до теперішнього часу російською мовою існує вже до дев'яноста відсотків його поетичної спадщини.