Олексій Вікторович Щусєв: биография

У 1925-1926 роках А. В. Щусєв виконав проект Центрального Будинку культури залізничників, як розвитку його ж проекту Казанського вокзалу. Тут зручний зал для глядачів тут з консольно винесених амфітеатром (інженер А. В. Кузнєцов). У 1926-1929 роки А. В. Щусєв працював директором Третьяковської галереї. Згодом він займався прибудовою до основної будівлі галереї нових залів (автор проекту, співробітник майстерні Щусєва А. В. Снігарев), не перешкодили сприйняттю основного фасаду, виконаного до революції за малюнками В. М. Васнецова. Щусєв також був членом мистецького об'єднання «Чотири мистецтва».

Новаторським по архітектурі був його конкурсний проект будівлі Центрального телеграфу. Щусєв зробив в даному випадку сильну конкуренцію братам Весніна і залишив далеко позаду щодо новаторства реалізований проект І. І. Рерберга. У руслі виразною і підкреслено новаторської архітектури загальноєвропейського рівня їм (зі співавторами Д. Д. Булгаковим, І. А. Французом, Г. К. Яковлєвим) був в 1928-33 роках розроблений блискучий проект будівлі Наркомзему Народний комісаріат землеробства, практично повністю здійснений. Такі по стилістиці були ним же спроектовані санаторій в Мацесті (1927-1931), будівля Механічного інституту на Великій Садовій вулиці в Москві (зараз будівля належить Військовому університету), будинок артистів МХАТу в Брюсовому провулку.

В процесі реконструкції Москви 1930-х років А. В. Щусєв очолював одну з архітектурних майстерень, зі стін якої вийшло багато проектів, що охоплюють не тільки столицю, а й інші міста країни. Самим значним і частково здійсненим був проект забудови Смоленської та Ростовської набережних житловими будинками, в результаті часткової реалізації його з'явився напівкруглий житловий будинок (Ростовська набережна, буд.5). У цей час майстерня спроектувала ще один житловий будинок (будинок артистів ГАБТ в Брюсовому провулку, а також житловий будинок Академії наук СРСР на Калузької вулиці (Ленінському пропекте див. нижче список всіх проектів).

Готель «Москва» стала однією з перших великих радянських готелів. Початковий її проект був виконаний архітекторами Л. І. Савельєвим і О. А. Стапраном. Однак їхня концепція (спочатку - конструктивістське будівлю, а зетем - відбило перехідну стилістику від конструктивізму до ар-деко, не сподобалася урядовим чиновникам (або особисто Сталіну). Щусєва запросили в якості співавтора, здатного врятувати проект, який перебував у той момент на стадії зведення основного каркаса. Проблема була вирішена додаванням лаконічного декору у вигляді шестиповерхового восьмиколонним портика, аркад в центрі головного фасаду, башточок по кутах будівлі. неявна асиметричність головного фасаду готелю досі дає привід для переказу міфу про те, що Сталін, яко-б підписав проект рівно по середині креслення, де були поєднані два варіанти. Насправді асиметрія більш характерна для творчості Щусєва, ніж симетрія.

За проектами майстерні А. В. Щусєва, де працювало безліч співробітників, були побудовані Великий Москворецкая міст (інженер, його брат П. В. Щусєв), радянське посольство в Бухаресті, будівля готелю «Інтурист» в Баку (1934 рік ), будівля філії Інституту марксизму-ленінізму в Тбілісі, розпочато будівництво театр опери і балету в Ташкенті (закінчено в 1947 році). У цих спорудах яскраво проявилося бажання архітектора слідувати національним традиціям, але було багато в чому втрачено авторське обличчя, хоча, наприклад, при створенні декоративних елементів у ташкентському театрі Щусєв використовував власні малюнки та шаблони, зроблені ще в молодості, під час археологічної експедиції в Самарканді.

З 1938 року А. В. Щусєв був членом Вченої ради, створеної для руководствa реставрацією Троїце-Сергієвої Лаври, разом у П. В. Щусєва він розробив проект вертикального планування Лаври.