Наши проекты:

Про знаменитості

Олександр Соломонович Хаханов: біографія


Олександр Соломонович Хаханов біографія, фото, розповіді - педагог, професор грузинської словесності в Лазаревському інституті східних мов в місті Москві, відомий орієнталіст
-

педагог, професор грузинської словесності в Лазаревському інституті східних мов в місті Москві, відомий орієнталіст

Біографія

Олександр Соломонович Хаханов народився в 1866 році в сім'ї осетинського проіхожденія.

А. С. Хаханов успішно закінчив Першу гімназію міста Тіфліса (нині Тбілісі) та історико-філологічний факультет Московського університету, де з 1900 року читає лекції з грузинської історії та літературі як приват-доцента.

Головна праця Олександра Соломоновича Хаханова - «Нариси з історії грузинської словестности» (3 випуски, Москва, 1895, 1897, 1902) представляє собою огляд пам'яток усній та письмовій літератури з найдавніших часів до кінця XVIII століття. Статті ж, присвячені А. С. Хахановим грузинським письменникам XIX століття в журналах («Російська Думка», «Життя», «Кавказький Вісник» тощо), складуть четвертий випуск «Нарисів».

Перші друковані роботи Хаханова А. С. грузинською мовою: «Сліди народної поезії в грузинській літописі» і «Кріпацтво в Грузії до приєднання її до Росії» (Тифліс, 1890) викривають в ньому вихованця Московського університету - учня професорів В. І. Герье, П. Г. Виноградова, В. О. Ключевського і Міллера.

Строгий історико-критичний метод Олександр Соломонович Хаханов доклав в розробці «Джерел по введенню християнства в Грузії»і в монографії«Найдавніші межі розселення грузин по Малій Азії»(М., 1890 і 1892).

Результати його досліджень по старожитностей Грузії викладені в «Археологічної екскурсії на Кавказ» 1892, 1893 і 1895 рр.. (Москва, 1897).

З інших робіт А. С. Хаханова, число яких доходить до вісімдесяти, слід відзначити видання «Каліл і Димна» і «Балвара і Іодасафа», грузинський текст з перекладом (М., 1898, 1902), уривків з метафізики та філософії грузинського католікоса Антонія (М., 1902), грузинські дворянські акти (М., 1894), церковні акти, або гуджари (Кутаїсі, 1893), канони Іоанна Постника і правила VI Вселенського собору (М., 1902), «Барсова шкіра», поема XII Руставелі по рук. моск. арх. иностр. справ (М., 1898).

А. С. Хаханов надрукував французькою мовою «?????????? en traduction g?org.» (II., 1898), «Histoire de G?orgie» (II., 1900); «La situation des arm?niens dans le royaume de G?orgie»(« Journ. Asiat. », 1898, березень-квітня.); німецькою мовою:«Ueber den gegenw?rtigen Stand der grusinischen Philologie»і«Grusisches Bruchst?ck der Kalilag u. Dimnag»(« Wiener Zeitschr. Fd Kunde d. Morgenl. », VII і XIV т.).

Хаханов А. С. брав участь майже у всіх кавказьких виданнях (pycскіх і грузинських) , серед яких, зокрема, «Русские ведомости», «Російська думка», «Етнографічний огляд», «Вісник Європи», «Журнал для всіх», «Життя», «Юридичний вісник», «Віснику всесвітньої історії» та інших.

Складався також викладачем історії та російської словесності в московських жіночих гімназіях, де вів літературні бесіди на теми з російської літератури XIX століття. Про спосіб і результаті цих бесід А. С. Хаханов надрукував кілька статей в «Укр. Восп. "За 1895 і 1899 роки.

Олександр Соломонович Хаханов є одним з авторів« Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона ».

У своїх роботах А. С. Хаханов неодноразово підкреслював велике культурно -історичне значення приєднання Грузії до Росії.

Олександр Соломонович Хаханов помер в 1912 році.

Джерела

  • Хаханов / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: У 86 томах (82 т. і 4 дод.). - СПб.: 1890-1907.
  • n
    При написанні цієї статті використовувався матеріал з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона (1890-1907).
    n

Комментарии

Сайт: Википедия