Яків Ілліч Фіхман: биография

У підмандатної Палестині і Ізраїлі

З 1925 року і до кінця життя - в Палестині, співпрацює з різними івриту виданнями підмандатної Палестини і ідишської періодикою Польщі, з 1936 по 1942 рік редагує журнал «Мознаім» - офіційний орган союзу івритських письменників країни, а з 1942 року і до кінця життя веде постійну рубрику в літературному додатку до щоденної газети «Давар» (Слово).

У ці роки Фіхман переробляє ряд своїх власних, написаних у ашкеназській вимові віршів, адаптуючи їх ритміку до нового, що базується на сефардським, вимові поселенців. Один за іншим виходять збірки «Сефер ?аЕрец» (Книга землі; проза, 1927), «Мін ?аТене» (З кошика; вірші і проза, 1932), «Йемей Шемеш »(Сонячні дні; поеми, 1934),« Целалім Ал ?аСадот »(Тіні на полях, вірші, 1935),« Авів баШомрон »(Весна в Самарії; вірші, 1943), «Пеат ?аСаде» (Край поля; вірші, 1945), «Демуйот Кедумім» (Образи минулого, проза та поезія, 1948 ), "Сеал б'Ерушалаім" (Скелі в Єрусалимі; вірші і проза, 1951), 18 книг для дітей та юнацтва, 9 книг нарисів про єврейських письменників (Бялік, Мапу, письменників Польщі, Одеси та інших), збірник «Бессарабія» (1941, разом з Хаїмом Шорером, ілюстрації Нахума Гутмана), віршовані та прозові переклади з німецької (Гейне, Гете, К. Хеббеля, Гессе, Є. П. Якобсена), російської (Блок, Лермонтов) , французької (Франс, Бодлер). У 1951 році спільно з К. А. Бертіну і Б.І. Міхалі підготував до друку другий том посмертного зібрання творів бессарабського письменника М. Гольденберга «?аТахана ?аАтіка» (Давня станція). Посмертно видані зборів віршів і мемуари письменника.

Продовжував Фіхман писати й на ідиші. У 1949 році він став одним із засновників редагованого Авромом Суцкевером квартальника «Ді Голдене Кейт» (Золотий ланцюжок) - головного літературного видання країни на ідиші. Перший же номер журналу відкривається програмною статтею Фіхмана «Між івритом та ідишем», в якій він серед іншого виголошує: «Ганебно і не піддається розумінню, що пишуть на івриті поети знають настільки трохи про свої пишуть на ідиші колег і що івритських преса приділяє настільки мало уваги огляду літературної творчості на ідиші ». Однією з основних цілей нового видання на ідиші Фіхман бачить заповнення і виправлення цієї прогалини, зближення єврейських літераторів пишуть на двох єврейських мовах. У 1953 році в Буенос-Айресe виходить великий том вибраних спогадів, есе і віршів Фіхмана на ідиші «Рейгнбойгн» (Райдуга), підготовлений автором і виданий аргентинським об'єднанням вихідців з Бессарабії.

Ім'ям Фіхмана названі вулиці в різних містах Ізраїлю. З 1964 року бессарабських земляцтвом країни присуджується щорічна премія ім. Якова Фіхмана в області літератури і мистецтва, серед лауреатів якої письменники Меєр Харац, Іхілов Шрайбман, Янкл Якір, Борис Сандлер, художник Нахум Гутман та інші.