Лариса Пашкова: біографія

Біографія

Лариса Пашкова народилася 12 жовтня 1921 року в місті Балахна Нижегородської губернії.

Молодша сестра актриси того ж театру Г.А. Пашкової.

Слідом за старшою сестрою вступила до театральної студії при Театрі імені Вахтангова, закінчивши яку в 1942 році, так само, як сестра, була прийнята на Вахтангівському сцену.

Викладала в Театральному училище імені Б. В. Щукіна, а крім того викладала в інших театральних студіях, зокрема, в Осетинської і Тувинської національних студіях.

Життя актриси, почавшись настільки райдужно, склалася трагічно. Вона потрапила в автокатастрофу, була прооперована, але після автокатастрофи залишилися каліцтва: одна нога стала коротшою за іншу. Після кількох років простою Пашкова запропонувала театру поставити спектакль «Пастка» Золя, де зіграла кульгаву Жервеза. Але далі непросто було приховувати свій фізичний недосконалість, кульгавість несла з собою ще й професійну трагедію, тим не менш актриса мужньо виходила на сцену.

А незабаром у її житті вибухнула нова біда. Прийшовши до влади Юрій Володимирович Андропов почав гучні показові процеси з хабарництвом і казнокрадства, в яких потопає радянська дійсність. Результатом цього став арешт за хабарництво чоловіка Лариси Пашкової, генерального директора «Союзгосцирка» А.А. Колеватова і вирок йому: 13 років (за іншими джерелами - 15 років таборів). Вже давно минув той час, коли працівники театру Вахтангова були єдиним згуртованим колективом, не зраджували один одного, що стояли плечем до плеча і виручати друзів-товаришів по службі. Та й сама основа справи не сприяла особливому співчуття та розуміння. Лариса Пашкова відразу стала «чужий», хоча зовні в театрі роботи її ніхто не позбавляв. Але стреси, депресії, нічні дзвінки «доброзичливців», відвернувшись тут же псевдодрузі, які більше не потребували опальної подрузі - все це позначилося на моральному стані актриси. Колеватов був звільнений достроково, але з дружиною вже не побачився - вона покінчила з собою в Москві 14 лютого 1987 року. Похована на Кунцевському кладовищі в Москві.

Ролі в театрі

• 1965 - «Пастка» за однойменним романом Е. Золя. Режисери:Є. СимоновіВ. Г. Шлезінгер - Жервеза
• 1948 - «Макар Діброва» О. Корнійчука. Режисер:І. М. Рапопорт - Марфа
• 1956 - «Філумена Мартурано» Едуардо де Філіппо. РежисерЄвген Симонов-Лючія
• 1959 - «Кухарка» А. Софронова. Режисер:Р. Симонов - Галина Сахно
• 1960 - «Дами і гусари» О. Фредро. Режисер:А. І. Ремізова - пані Диндальская
• 1970 - «Людина з рушницею» М. Погодіна -Надія
• 1970 - «Пам'ять серця» А . Корнійчука -Катерина
• 1957 - «Місто на зорі» О. М. Арбузова і Арбузовской студії. Режисер:Є. Р. Симонов - Оксана
• 1951 - «Єгор Буличов та інші» Максима Горького. Режисер:Борис Захава-Варвара(Сталінська премія 2-го ступеня, 1952)
• 1966 - «Конармія» - за розповідями І. Бабеля. Режисер:Рубен Симонов - Сільська баба
• 1954 - «Чайка» А. Чехова. Режисер:Б. Є. Захава - Маша
• 1968 - «Діти сонця» М. Горького. Режисер:Євген Симонов - Меланія
• 1956 - «Одна» С. Альошина. Режисер:А. Ремізова - Марія Михайлівна
• 1952 - «Два Верона» Шекспіра. Режисер:Євген Симонов - Лючетта
• 1967 - «Віринея» Л. М. Сейфулліной і В. П. Правдухина. Режисер:Р. М. Симонов - Онися

Комментарии