Наши проекты:

Про знаменитості

Володимир Свержін: біографія


Володимир Свержін біографія, фото, розповіді - український письменник-фантаст, пише по-російськи
-

український письменник-фантаст, пише по-російськи

Біографія

У 1981 був виключений із середньої школи «за хуліганство». Деякий час працював на харківських заводах. Середню освіту завершив у школі робітничої молоді. Потім був покликаний в армію, служив на Балтійському флоті. Після армії працював у Харківському оперативному з'єднанні, в ХТТУ, навчався на історичному факультеті Харківського державного університету, був активним учасником політичних подій 1987-1991 років, працював журналістом, охоронцем, начальником служби охорони, фахівцем з геральдики.

З юнацьких років письменник захоплюється військовою історією, геральдикою, літературою і єдиноборствами (бокс, боротьба, карате, фехтування). На даний момент Володимир Свержін президент Науково-дослідного Центру Експериментальної Історії, віце-президент Українського геральдичного колегіуму, майстер клинка, інструктор Федерації контактного карате, член Міжнародної Професійної Конфедерації каскадерів.

Літературна творчість

У березні 1982 Володимир Свержін дебютував на щорічному семінарі молодих авторів при харківському відділенні Спілки Письменників. У 1996 одне з харківських видавництв запропонувало Свержіну відредагувати текст надійшов туди роману. Матеріал був настільки сирий, що обробляти його не було сенсу. Бачачи засмучення директора видавництва, Свержін за короткий термін написав оригінальний текст. Це було народженням нового письменника-фантаста. У 1997 з-під пера Володимира Свержіна вийшли три фантастичних і один детективний роман. Фантастичні твори побачили світ у видавництві «ЕКСМО»: «Той, хто шукає битву», «колісничі Фортуни» і «Закон Єдинорога». Книги ці можна віднести до пригодницької фантастики. У жанровому ж відношенні - це сплав «жорсткою» наукової фантастики та фентезі.

Твори Володимира Свержіна

Альтернативна історія (Інститут експериментальної історії)

Фентезі (Сищик для феї)

Комментарии

Сайт: Википедия