Федір Михайлович Ртищев: биография

На літо 1663 були призначені вибори гетьмана Лівобережної України. На гетьманство претендували три кандидати: наказний гетьман Яким Сомко, полковник Іван Золотаренко і запорізький кошовий Іван Брюховецький. Проте Я. Самко, а з ним разом багато полковники і старші козаки заявляли, що найкращим правителем Малоросії був би Ртищев, оскільки він «ласкавий з малоросіянами, доводить до відома царя їхні прохання, уважно ставиться до їх посланцям». Іван Брюховецький писав єпископу Мефодію:«нам не про гетьманство треба дбати, а про князя Малоруському від Його Царської Величності, на це князювання бажаю Федора Михайловича». Але призначення Ф. М. Ртищева правителем Малоросії не відбулося, а гетьманство отримав І. Брюховецький.

Грошова реформа 1656

Федір Михайлович Ртищев вважається автором грошової реформи 1656 року. На той момент в Російській державі мали ходіння золоті та срібні монети, червінці, які карбувалися в Німеччині та Голландії (єфимки). За задумом Ртищева почали карбувати мідні гроші, вартість яких прирівняли до срібних. Проте вже в 1658 році мідні гроші стали знижуватися в ціні, а продукти харчування і предмети першої необхідності дорожчати. До літа 1662 падіння ціни мідного рубля дійшло до того, що він коштував в 12-13 разів дешевше срібного і врешті-решт дійшов до однієї двадцятої початкового. Причиною тому був, у числі іншого, незаконний чекан мідних грошей. Падіння вартості мідних грошей співпало з новим податком на війну з Польщею через Малоросії.

25 травня 1662 в Москві спалахнув заколот, приводом до якого послужили підкидні листи, розклеєні вночі невідомими особами на воротах і міських стінах. У цих листах оголошувалося про намір передатися Польщі ряду осіб, в тому числі і Федора Ртищева. Заколот був пригнічений. А в 1663 році мідні гроші були вилучені з обігу.

воспитательства царевича Олексія Олексійовича

У 1664 році цар Олексій Михайлович і цариця Марія Іллівна вибрали Федора Михайловича Ртищева другим «дядьком» (вихователем) своєму синові, спадкоємцеві престолу десятирічному царевичу Олексію Олексійовичу. Прийнявши на себе обов'язки вихователя царевича, Ртищев звільнився від служби в Палацовому, Ліфляндську справ і Литовському наказах. Ртищева хотіли звести в бояри, однак він відмовився від цієї честі. 17 січня 1670 царевич Олексій скоєно несподівано помер. Ртищев важко переживав цю втрату, він віддалився від двору і від державно діяльності.

Помер Федір Михайлович Ртищев 21 червня 1673.

Просвітницька діяльність і церковні реформи

Федір Михайлович Ртищев зіграв помітну роль в історії російської освіти. Недалеко від Москви, майже біля самих Воробйових гір в урочищі Пленіци існувала невелика дерев'яна церква в ім'я Андрія Стратилата. З дозволу царя та благословення патріарха Йосипа, Федір Ртищев збудував там церкву в ім'я Преображення Господнього і в 1648 році на свої кошти заснував училищний монастир. Спочатку монастир іменувався Преображенським, а пізніше - Андріївським (в ім'я апостола Андрія Первозванного). Там оселилося 30 ченців, викликаних Ртищевих ще в 1646-1647 роках з декількох малоросійських монастирів. У 1649 році, на прохання царя, київський митрополит Сильвестр (Косов) прислав вчених ченців Арсенія Сатановського та Єпіфанія Славинецького, а в 1650 році - Дамаскіна Птіцкого.