Анатолій Миколайович Пепеляєв: биография

Суд і висновок

У Владивостоку військовий суд засудив Пепеляева до страти, але він написав листа М. Калініну з проханням про помилування . Прохання було розглянуто, і в січні 1924 в Читі відбувся суд, який присудив Пепеляева до 10 років в'язниці. Термін Пепеляєв повинен був відбувати в Ярославському політізоляторі. Перші два роки Пепеляєв провів в одиночній камері, в 1926 йому дозволили зайнятися роботою. Він працював теслею, склярем і столяром. Пепеляева навіть була дозволено листування з його дружиною в Харбіні.

У 1933 закінчився термін Пепеляева, але йому його ще в 1932 за клопотанням колегії ОГПУ вирішили продовжити на три роки. У січні 1936 його несподівано перевели з політізоляторі в Ярославлі до Бутирської в'язниці у Москві. На наступний день Пепеляєв був переведений у внутрішню в'язницю НКВД. У той же день він був викликаний на допит до начальника Особливого відділу НКВС Марку Гаю. Потім його знову помістили до Бутирської в'язниці. 4 червня 1936 Пепеляева викликали знову до Гаю, який зачитав йому постанову про звільнення. 6 червня Анатолій Миколайович опинився на волі.

Коротка свобода і страта

НКВС поселив Пепеляева у Воронежі, де він влаштувався столяром. Є думка, що Пепеляєв був звільнений з метою організації підставного суспільства, на зразок Промпартії ".

У серпні 1937 Пепеляєв був заарештований вдруге і доставлений до Новосибірська, де йому було представлено звинувачення у створенні контрреволюційної організації. 14 січня 1938 Трійкою НКВД по Новосибірській області засуджений до вищої міри покарання. Вирок був приведений у виконання 14 січня 1938 року в тюрмі міста Новосибірська. Похований у дворі в'язниці.

20 жовтня 1989 прокуратура Новосибірської області реабілітувала Пепеляева.

Сайт: Википедия