Наши проекты:

Про знаменитості

Фрідріх Ріллей: біографія


Фрідріх Ріллей біографія, фото, розповіді - німецький фізик-експериментатор
-

німецький фізик-експериментатор

Біографія

Ріллей народився в Шверині (герцогство Мекленбург-Шверін). Навчався в Берлінському та Страсбурзькому університетах, в 1888 році отримав докторський ступінь. У 1888-1891 роках працював асистентом Вільгельма Гитторф (Wilhelm Hittorf) у Мюнстерському академії, а в 1891-1901 був співробітником Генріха Кайзера (англ.Heinrich Kayser) і лектором Фізичного інституту Вищої технічної школи в Ганновері. У 1901 році отримав посаду професора Тюбінгенського університету. У 1924 році змінив Вальтера Нернста в якості президента Імперського фізико-технічного інституту (див.Physikalisch-Technische Reichsanstalt), проте в 1933 році був замінений більш зручною нацистам кандидатурою Йоганнеса Штарка. У 1943 році будинок Пашена в Берлін-Шарлоттенбурзі був зруйнований. Під час суворої зими 1947 захворів на пневмонію, в результаті якої і помер.

Наукова діяльність

  • У 1889 році, вивчаючи явище електричного пробою між плоскими електродами в газі, встановив так званий закон Пашена і побудував залежність напруги пробою від твору тиску на відстань між електродами (крива Пашена).
  • У Ганновері Ріллей займався в основному проблемою випромінювання чорного тіла. У 1897 році точними вимірами підтвердив справедливість закону Стефана - Больцмана, а в 1899 році провів ретельну перевірку закону зміщення Віна.
  • У Тюбінгені Ріллей зайнявся вивченням атомних спектрів, перетворивши свою лабораторію в один з головних спектроскопічних центрів Європи. У 1908 році спостерігав в інфрачервоній частині спектру водню серію ліній, передбачену незадовго до цього Вальтером Рітце (серія Пашена). Згодом Нільс Бор пояснив її поява в рамках своєї теорії водневого атома: ця серія є результатом квантових випромінювальних переходів на рівень з квантовим числомn= 3 з усіх вищих рівнів енергії. У 1916 році поряд з Евансом (EJ Evans) та Альфредом Фаулером експериментально підтвердив припущення Бора про те, що серія Пікерінга і гіпотетична «головна серія водню» можуть бути віднесені до спектру іонізованого гелію (з урахуванням поправки на наведену масу електрона). Ці ж дослідження спектру гелію опинилися в повній згоді з розрахунками тонкої структури спектру, проведеними Арнольдом Зоммерфельдом з урахуванням релятивістських поправок.
  • У 1912 році спільно з Ернстом Баком Ріллей виявив, що в сильних магнітних полях спостерігається спрощення складної структури ефекту Зеемана: аномальне розщеплення переходить в нормальний (зеєманівське триплет). Це явище носить назву ефекту Пашена - Бака.
  • Ріллей є автором ряду нових конструкцій вимірювальних приладів (високочутливі радіомікрометр і гальванометр, увігнута дифракційна решітка, порожня катодна лампа і т.д.) , нових джерел світла. Свої розробки він використовував для проведення рекордних по точності вимірювань спектрів різних речовин (зокрема атмосферних газів - парів води і вуглекислого газу), виявлення їх тонких особливостей, дослідження дисперсії речовин (таких як хлорид натрію, фторид кальцію, сильвін).

Основні публікації

  • F. Paschen.Das Spektrum des Neon / /Annalen der Physik. - 1919. - Vol. 365. - № 21. - P. 405-453.
  • F. Paschen.Zur Kenntnis ultraroter Linienspektra. I. (Normalwellenl?ngen bis 27000 ?.-E.) / /Annalen der Physik. - 1908. - Vol. 332. - № 13. - P. 537-570.
  • F. Paschen.Bohrs Heliumlinien / /Annalen der Physik. - 1916. - Vol. 355. - № 16. - P. 901-940.
  • F. Paschen.Ueber die zum Funken?bergang in Luft, Wasserstoff und Kohlens?ure bei verschiedenen Drucken erforderliche Potentialdifferenz / /Annalen der Physik. - 1889. - Vol. 273. - № 5. - P. 69-96.
  • F. Paschen, R. G?tze.Seriengesetze der Linienspektren. - Berlin: Julius Springer, 1922. - 154 p.
  • F. Paschen, E. Back.Normale und anomale Zeemaneffekte / /Annalen der Physik. - 1912. - Vol. 344. - № 15. - P. 897-932.
  • F. Paschen.Ueber Gesetzm?ssigkeiten in den Spectren fester K?rper / /Annalen der Physik. - 1897. - Vol. 296. - № 4. - P. 662-723.

Комментарии

Сайт: Википедия