Святий Олегаріу: біографія

Життєпис

У віці 10 років Олегаріу став каноніком Барселонського Кафедрального собору (англ.).

У 1116 році він увійшов до єпископат Барселони. З березня 1118 і до своєї смерті в березні 1137 служив архієпископом Іспанської провінції Таррагона (Каталонія).

Реставрація Таррагони

Після відвоювання Таррагони у Мавров в 1118 році Олегаріу був возведений у сан архієпископа провінції. Пізніше він був наставником як Рамона Беренгер III так і Рамона Беренгер IV.

Еклізіаст реформатор

Згідно житія, Святий Олегаріу був активним реформатором церковних традицій. У 1120х роках він оновив монастир Св. Еулалія (англ.) під Барселоною, створивши в ньому августинских канонічну громаду.

У 1132 році монастир Св. Марії (англ.) він позбавляє одноосібного права вершити суди за злочини, вчинені на монастирській землі. З 1133 він жертвує всі ліжка і речі підлеглих йому, але йдуть з життя церковних служителів, Барселонському госпіталю En Guitard.

Дипломатична активність

У Грудні 1134 Олегаріу зіграв дуже важливу роль в закріплення Вінкентій миру між Альфонсо VII (Кастильским) і Раміро II (Арагонським).

Канонізований Олегаріу був у 1675 році. Його мощі зберігаються у Кафедральному соборі (англ.) в бічній каплиці, присвяченої знаменитої морської Битві при Лепанто (1571).

Джерело

• Bisson, Thomas N. The Medieval Crown of Aragon: A Short History. Oxford: Clarendon Press, 1986. ISBN 0 19 821987 3

Комментарии

Сайт: Википедия