Микола Васильович Медем: біографія

Біографія

Народився в 1798 році, почав службу в 1813 році юнкером в гвардійської кінної артилерії і в її рядах брав участь в Закордонних кампаніях 1813-1814 років, воював у Битві народів під Лейпцигом, Брієнн-ле- Шато, Арсі-сюр-Об і при Фершампенуазе, причому за останній бій отримав відзнаку Військового ордена, а за наступне відміну під Парижем отримав прапорщика.

У 1823 році в чині штабс-капітана Медем був прикомандирований до артилерійському училищу для викладання військових наук, в 1826 році чин полковника і призначений інспектором класів цього училища. 1 липня 1832, при підставі Імператорської Миколаївської військової академії, призначається професором спершу тактики та історії військового мистецтва, а з 1 листопада 1833 - стає професором по кафедрі стратегії, історії військових походів і військової літератури.

У тому ж 1833 Медем був зроблений в генерал-майори; в 1834 році призначений складатися для доручень при головному директора Пажеського і кадетських корпусів, а також неодмінним членом Миколаївської військової академії. З 1838 по 1840 рік Медем спільно з О. І. Сенковський редагував «Військову Бібліотеку» в шести томах.

У 1845 році отримав звання генерал-лейтенанти, в 1848-1858 роках перебував головою військово-цензурного комітету; в 1860-1862 роках був членом Головного управління цензури і головою Санкт-Петербурзького цензорські комітету; в 1862-1865 роках був членом ради міністра внутрішніх справ у справах друкарства. У 1864 році проведено в генерали від артилерії і призначено головою Головного військово-навчального комітету. Крім того, він одночасно обіймав посаду головного спостерігача за викладанням військових наук у військово-навчальних закладах Російської імперії.

Серед інших нагород барон Медем мав орден св. Георгія 4-го ступеня, подарований йому 26 листопада 1856 за сумлінну вислугу 25 років в офіцерських чинах (№ 9927 по Кавалерском списку Григоровича-Степанова).

Помер 25 лютого 1870 року.

Медем викладач

При вступі Медема до числа професорів Військової академії йому довелося самому створювати курси своїх предметів. Він склав з цих предметів програми і разом з бароном Зедделером встановив практичні заняття з тактики. На лекціях з стратегії Медем викладав системи всіх відомих письменників з цього предмету від Ллойда до Клаузевіца, не вказуючи ні на одну, як на кращу, а радячи з вивчення всіх їх робити загальні висновки і добиватися істини. Його лекції військової історії укладали огляд воєн від Тридцятилітньої війни до кампанії 1815 року.

Військову літературу Медем викладав у вигляді короткого історичного нарису, доповненого переліком найважливіших творів. Величезну роботу по створенню абсолютно нових курсів Медем виконав у найкоротший термін, завдяки величезним знанням, незвичайного працьовитості та енергії. Вже в 1836 році він видав «Огляд найвідоміших правил і систем стратегії», відзначене в наступному році половинної Демидівської премії, а в 1837 році випустив «Керівництво до тактики» у двох томах, за що через рік був нагороджений повної Демидівської премією.

Джерела

• Військова енциклопедія / За ред. В. Ф. Новицького та ін - СПб.: Т-во І. В. Ситіна, 1911-1915. - Т. 15.
• Медем, Микола Васильович / / Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: В 86 томах (82 т. і 4 дод.). - СПб.: 1890-1907.
• Щорічник російської армії на 1871. Частина II. СПб., 1871
• Волков С. В.Генералітет Російської імперії. Енциклопедичний словник генералів і адміралів від Петра I до Миколи II. Том II. Л-Я. М., 2009
• Гліноецкій Н. П.Історичний нарис Миколаївської академії Генерального штабу. СПб., 1882
• Степанов В. С., Григорович П. І.У пам'ять столітнього ювілею імператорського Військового ордена Святого великомученика і Побідоносця Георгія. (1769-1869). СПб., 1869

Комментарии

Сайт: Википедия