Наши проекты:

Про знаменитості

Олександр Галактіонович Анчугов: біографія


Олександр Галактіонович Анчугов біографія, фото, розповіді - Герой Радянського Союзу, командир роти 1-го танкового батальйону 242-ї танкової бригади
День народження 05 серпня 1923

Герой Радянського Союзу, командир роти 1-го танкового батальйону 242-ї танкової бригади

Біографія

Народився 5 серпня 1923 року в селі Анчугово Катайській району Курганської області в сім'ї селянина. Російський. Закінчив 1 курс Копейськ гірського технікуму в 1941 році.

У червні 1941 року був призваний на військову службу і направлений у військове училище. У 942 році окочнісл прискорений курс Челябінського танкового училища і з серпня того ж року на фронті. Був призначений командиром танкового екіпажу, у складі якого брав участь у боях на Калінінському фронті. Бойове хрещення командир танка 22-ї танкової бригади лейтенант Анчугов отримав у боях під Ржевом. Підбив фашистський танк, але й сам був поранений.

Після лікування в госпіталі був направлений у 63-й окремий танковий полк Воронезького фронту, на базі цього полку пізніше була сформована 242-а танкова бригада. У її складі Анчугов пройшов усю війну. Проявив себе сміливим воїном і винахідливим командиром. У 1943 році за вмілі дії в боях на Курській дузі і проявлені при цьому мужність і винахідливість був нагороджений орденом Червоної Зірки і призначений командиром танкового взводу. За бої по визволенню України взимку 1944 року Анчугов був удостоєний другого ордена Червоної Зірки.

У ніч на 19 червня 1944 рота 1-го танкового батальйону 242-ї танкової бригади (31-й танковий корпус, 1 - й Укр. фронт) під командуванням старшого лейтенанта Анчугова увірвалася в село Ясенів (Бродський район Львівської області) і перерізала шосе Броди - Львів. Вогнем і гусеницями гвардії старший лейтенант Анчугов знищив два кулеметні обслуги, тягач, вісім підвід з озброєнням і 35 ворожих солдатів і офіцерів. Було підбито кілька фашистських танків.

Через день, виконуючи завдання з оволодіння селища Олесько і села Хватув (Буський район Львівської області), рота знищила 5 протитанкових гармат, 4 тягача і понад роти гітлерівців. У розпал переслідування відступаючого противника командир роти був поранений у голову осколком ворожого снаряда, але продовжував керувати боєм.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1944 командиру танкової роти за мужність і відвагу, проявлену при розгромі ворожого протитанкового вузла під Львовом гвардії старшому лейтенанту Анчугову Олександру Галактіоновича присвоєно звання Героя Радянського Союзу, з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4494).

Про присвоєння високого звання герой-танкіст дізнався в оспітале. Після одужання в січні 1945 року був направлений на навчання у Вищу офіцерську школу. На фронт більше не повернувся. Після Перемоги продовжив службу в армії. У 1946 році вступив у ВКП (б) / КПРС. З 1956 року гвардії підполковник Анчугов - в запасі.

Жив у місті Іваново. Працював слюсарем-механіки комбінату «Росторгмонтаж». Пізніше переїхав до міста Архангельськ. Помер 1 жовтня 1979 року. Похований у місті Архангельську.

Нагороджений орденом Леніна, Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Комментарии

Сайт: Википедия