Вільям Топаз Макгонегел: биография

У 1890 році, коли Макгонегел опинився на межі повного розорення, його друзі прийшли йому на допомогу і видали його вибрані твори у вигляді збірки «Поетичні перли» (англ.«Poetical Gems»). Якийсь час він жив на виручені гроші, проте вже через три роки втомився від безпардонних докучань і насмішок на вулицях Данді і написав грізну поему, в якій обіцяв покинути місто. У 1894 році він разом з сім'єю перебрався в Перт. Незабаром після цього він отримав лист, нібито, від представників короля Бірми Тібо Міна, в якому повідомлялося, що він вироблений монархом у лицарі і наділений ім'ям «Сер Топаз, лицар Білого Слона Бірми». Незважаючи на те, що це був очевидний розіграш, Макгонегел сприйняв послання всерйоз і до кінця свого життя на всіх афішах писав своє ім'я з додатком цього пишного титулу.

У 1895 році родина знову переїздить, цього разу до Едінбургу. Тут Макгонегел зустрічають досить привітно, він стає «культовою фігурою» і користується великим попитом. Проте це триває недовго, і до 1900 року, старий і хворий, він був покинутий усіма своїми шанувальниками. Без успіху торгуючи віршами на вулицях, він тримався на плаву тільки за рахунок пожертвувань своїх друзів. У 1902 році він помер у злиднях і був похований в безіменній могилі на кладовищі «Greyfriars Kirkyard» в Единбурзі. У 1999 році тут була встановлена ??його пам'ятна плита.

Творчість

Макгонегел вважається шотландським поетом, хоча всі його твори написані англійською мовою. Основні претензії, що пред'являються його стилю: нездатність скласти ритмічно рівний вірш, недоречне використання пишних і яскравих метафор. Зазвичай такі вірші виглядають просто безглуздо і нудно. Проте в поезії Макгонегел ці риси досягають гротескної гостроти, що породжує їх неповторний комічний ефект. Безглузді ритми і рими, бідний словниковий запас, недоречні образи, на загальну думку, роблять ці твори одними з найсмішніших в історії англійської літератури.

Із понад двохсот віршів Макгонегел найвідомішим є «Крах моста через річку Тей ». Воно присвячене трагічного події 28 грудня 1879, коли Залізничний міст через Ферт-оф-Тей, що знаходився неподалік від Данді, звалився разом з йдуть по ньому поїздом. Опис катастрофи виконано в характерному для Макгонегел гротескно-патетичному стилі:

n

n

Славний залізничний міст через річку Тей!
NУви! - Поділюся сумом своєї:
nДевяносто життів забрав найгіркішу із днів
n (Те є субота остання 1879 року).
NОчень довго ще не забудуть цього епізоду ...
n
nПер. Д. Катару

n

n

Оригінальний текст(англ.)

n

n

Beautiful Railway Bridge of the Silv 'ry Tay!
nAlas! I am very sorry to say
nThat ninety lives have been taken away
NOn the last Sabbath day of 1879,
nWhich will be remember 'd for a very long time.

n

n

n

n

У ході опису катастрофи поет неодноразово повторює одні й ті ж псевдопатетіческіе вигуки, звинувачуючи в смерті пасажирів «диявола бурі». Вірш завершується характерним для Макгонегел повчальним фіналом:

n

n

О! Злощасний міст через річку Тей!
Nна цьому я завершую повість скорбот,
nОб'явівші світу просто й без викрутасів,
nЧто опори несучі не звалилися б, їй-богу,
nКак я достеменно чув від розумних людей,
nКогда б з обох сторін спиралися на контрфорси,
nі чимало тямущих людей солідарні в цьому питанні.
nІбо які будують оселі надійно,
nТем померти до терміну ніяк не можна.
n
nПер. Д. Катару

n

n

Оригінальний текст(англ.)

n

n

Oh! ill-fated Bridge of the Silv 'ry Tay,
nI must now conclude my lay
nBy telling the world fearlessly without the least dismay,
nThat your central girders would not have given way,
nAt least many sensible men do say,
nHad they been supported on each side with buttresses,
nAt least many sensible men confesses,
nFor the stronger we our houses do build,
nThe less chance we have of being killed.

n

n

n

n