Про знаменитості
Олег Романович Лужний: біографія
колишній гравець збірної України з футболу, нині помічник головного тренера ФК «Динамо»
Майстер спорту міжнародного класу (1991).
Біографія
На початку своєї кар'єри грав за «Торпедо» (Луцьк) (1985-88) і «Карпати» (Львів) (1988).
З 1989 року - гравець київського Динамо, грав на позиції правого захисника, вигравши чемпіонат і кубок СРСР у 1990 році і чемпіонат України сім разів поспіль між 1993 і 1999 роками.
Капітан лігочемпіонівського складу «Динамо», який переміг «Барселону» 7:0 за сумою двох матчів у сезоні 1997-98 і здобув сумарну перемогу 3-1 над «Реалом» (Мадрид) на шляху до півфіналу ЛЧ сезону 1998 - 99.
Вже в 20-річному віці Лужний дебютував у збірній СРСР, за яку зіграв 8 разів у 1989-90 роках, але змушений був пропустити Чемпіонат світу 1990 через травму. Після розпаду Радянського Союзу Лужний виступав за збірну України, зіграв за неї 52 матчі, але так і не потрапив у фінальну частину чемпіонатів Світу та Європи - Україну тричі вибула на стадії плей-офф.
Лужний був капітаном збірної України 39 разів, що є національним рекордом, і здобув великого визнання серед співвітчизників. У грудні 2000 року тижневик «Український футбол» включив його до символічної збірної України XX сторіччя за результатами всенародного опитування. За кількістю голосів Лужний поступився лише Олегу Блохіну, Андрію Шевченку і Анатолію Дем'яненку.
Влітку 1999 року підписав контракт з одним з провідних клубів Англії, лондонським «Арсеналом», вразивши тренера Арсена Венгера грою за «Динамо» в матчах проти лондонців у Лізі Чемпіонів, де кияни перемогли з загальним рахунком 4-2. Передбачалося, що Олег буде заміною Лі Діксона, проте, він не зміг повністю витіснити колишнього гравця збірної Англії. Хоча Лужний і нерегулярно потрапляв до стартового складу (молодий іспано-камерунець Лорен був придбаний наступного року як довгострокова заміна Діксона), він зіграв 110 матчів протягом чотирьох років у клубі, найчастіше на правому фланзі захисту, але іноді йому доводилося грати і в центрі, і на лівому фланзі, а одного разу він вивів команду на поле з капітанською пов'язкою у грі на кубок Ліги. У сезоні 2001-02 він виграв «дубль» (Прем'єр-Лігу і кубок Англії) у складі «Арсеналу». Останнім матчем Лужного за «Арсенал» став фінал кубка Англії проти «Саутгемптона» у 2003 році - і це була одна з його кращих ігор за клуб.
Влітку 2003 року Лужний підписав контракт з «Вулверхемптоном, який щойно заробив право грати в Прем'єр-Лізі, і провів там один сезон, зігравши лише десять матчів. Він залишив «вовків» улітку 2004 року і в 2005 році зовсім недовго був граючим тренером латвійського клубу «Вента» (Кулдіга), але залишив його в 2006 році після того, як у клубу почалися фінансові проблеми.
У травні 2006 року Лужний став помічником тренера київського «Динамо». З листопада до грудня 2007 року, після того, як Йожеф Сабо за станом здоров'я залишив свій пост, виконував обов'язки головного тренера клубу. Після призначення Юрія Сьоміна, починаючи з січня 2008 року Лужний знов став помічником головного тренера. Після відходу в 2009 році Юрія Сьоміна з посади головного тренера і призначення на цю посаду Валерія Газзаєва, зберіг цей пост. Але через рік, після звільнення Валерія Газзаєва з посади головного тренера, Олег Лужний в черговий раз став виконуючим обов'язки головного тренера київського футбольного клубу "Динамо". На цій посаді він досяг неоднозначних результатів: з одного боку Лужний вивів "Динамо", після вкрай невдалого старту, в плей-офф Ліги Європи 2010-2011 з першого місця в групі і зберіг участь в Кубку України, з іншого боку, "Динамо" збільшило відставання від "Шахтаря" з двох до 12 очок.
Титули та досягнення
У складі Динамо (Київ):
- Кубок СРСР n
- Переможець: 1990
- Чемпіонат України n
- Переможець: 1992/93, 1993/94, 1994/95, 1995/96, 1996/97, 1997/98, 1998/99
- Друге місце: 1991/92
- Чемпіонат СРСР n
- Переможець: 1989/90
- Кубок України n
- Переможець: 1993, 1996, 1998, 1999
У складі «Арсеналу»:
- Кубок Англії n
- Переможець: 2002, 2003
- Фіналіст: 2001
- Кубок УЄФА n
- Фіналіст: 2000
- Англійська Прем'єр-Ліга n
- Переможець: 2001/02
- Друге місце: 1999/00, 2000/01, 2002/03
У складі молодіжної збірної СРСР:
- Молодіжний чемпіонат Європи n
- Переможець: 1990
Особисті досягнення:
- Символічна збірна України XX століття (опитування тижневика «Український футбол»): 2000
- Кращий новачок чемпіонату СРСР: 1989/90
- Найбільша кількість матчів за збірну України у ранзі капітана