Дем'ян Сергійович Коротченко: біографія

Біографія

Народився в сім'ї селянина-бідняка. Працював робітником на залізниці, пороховому заводі у м. Шостка, служив у військах. Після Лютневої революції 1917 року став членом батарейного комітету солдатських депутатів у м. Ревель (нині - Таллінн). У 1918 р. - один з організаторів червоних партизанських загонів на Україні, які діяли проти австро-німецького війська і армії УНР. У 1919-20 рр.. - Політпрацівник Червоної армії.

На початку 20-х років перебував на керівній партійній роботі у Шосткинському й Новгород-Сіверському повітах. У 1921-1923 рр.. - Секретар Шосткинського повітового комітету КП (б) У. У 1923-1924 роках навчався у Харкові на курсах партійних працівників при ЦК КП (б) У. У 1924 році - секретар Чернігівського окружного комітету, в 1925-1928 рр.. - Секретар Первомайського окружкому КП (б) У.

Згодом почався досить тривалий «московський» період біографії Д. Коротченко. У 1928-1930 рр.. навчався на курсах марксизму-ленінізму при ЦК ВКП (б). У 1931-34 рр.. - Голова виконкому Бауманського районної ради депутатів трудящих Москви, у 1934-1936 рр.. - Перший секретар Бауманського, потім - Первомайського райкомів партії Москви. З червня 1936 р. за червень 1937 перебував на посаді секретаря, другого секретаря Московського обкому ВКП (б), згодом очолював Західний обком ВКП (б) у Смоленську.

Згодом повернувся на Україну. У листопаді 1937 року під час терору і викликаних ним масових втрат партійної номенклатури був призначений виконуючим обов'язки першого секретаря Дніпропетровського обкому КП (б) У.

19 лютого 1938 під головуванням М. С. Хрущова відбулося засідання Політбюро ЦК КП (б) У. Номером першим у порядку денному стояло питання - «Про голову Ради Народних Комісарів УРСР». Було вирішено: «Затвердити головою Ради Народних Комісарів УРСР тов. Коротченко Д. С., звільнивши його від обов'язків виконуючого обов'язки першого секретаря Дніпропетровського обкому КП (б) У. Просити ЦК ВКП (б) затвердити ». 21 лютого 1938 партійна постанова «в радянському порядку» легітимізував ЦВК УРСР, оприлюднивши це рішення.

8 березня 1938 під головуванням Д. Коротченка відбулося перше засідання РНК УРСР, присвячене переважно проблемам розвитку аграрного сектору республіки. Були заслухані доповіді про план племінної кампанії худоби на 1938 Підсумовуючи дебати, Д. Коротченко звернув особливу увагу на «облік кормової бази, ліквідацію наслідків шкідництва в племінній справі, на підготовку ветеринарно-технічного персоналу». Обговорювалися також питання про підготовку до весняної сівби, будівництво складів та елеваторів системи «Заготзерна», підготовка до Всесоюзної сільськогосподарської виставки, будівництво закладів охорони материнства і дитинства.

Саме такі господарські питання (переважно - дрібниці) знаходилися в центрі уваги республіканського Раднаркому. У тому ж 1938 р. РНК УРСР приділив увагу проблемам осінньо-зяблевої оранки, виконанням планів збору та вивезення цукрових буряків та постачання держави м'ясом, зміцнення сільської лікарської дільниці. 28 квітня 1939 на засіданні уряду УРСР під головуванням Д. Коротченка розглядалися питання про підготовку до збиральної кампанії (підбір кадрів, ремонт комбайнів, автомашин й іншої сільськогосподарської техніки та інвентарю); виконання постанови РНК УРСР від 27 лютого 1939 р. про роботу вугільної промисловості, а також виконання плану по вугільній промисловості; будівництво Рогозянського водосховища та ін 5 Разом з тим, коли в цьому потребувало московське партійно-політичне керівництво або його київський філіал, РНК УРСР прилучався до легітимації залаштункових політичних рішень. Так, 20 квітня 1938 Д. Коротченко підписав спільну постанову РНК УРСР і ЦК КП (б) У «Про обов'язкове вивчення російської мови в неросійських школах України», відповідно до якого на офіційному рівні відкидався «українізаційні» курс попередніх років. Серед урядових документів, підписаних тоді Д. Коротченко, є і сумно відома постанова РНК УРСР від 29 червня 1938 р. - «Про реорганізацію особливих національних шкіл, технікумів, Одеського німецького педагогічного інституту і особливих національних відділів і класів у школах, технікумах і вузах УРСР ». Воно перекреслювало всі досягнення роботи з національними меншинами республіки за попередні п'ятнадцять років.

Комментарии