Жан Домінік Компан: біографія

Перші десять років служби (1791-1801 рр.).

Перша важлива подія у військовій кар'єрі Компана відбулося 2 жовтня 1791, коли йому було присвоєно звання капітана 3-го батальйону волонтерів його рідного департаменту Верхня Гаронна. Через рік, у 1792, його підрозділ включають до складу спочатку Альпійської, а в 1793 - Італійської армії. З 20 листопада 1793 він виконує обов'язки ад'ютанта штабу батальйону, а з 13 червня 1795 - бригади. На цьому його стрімкі підвищення по службі не закінчуються. Вже 25 серпня 1798 його призначають начальником Генерального штабу у генерала Греньє в Армії Італії, а майже рівно через рік - 23 червня 1799 - він отримує звання бригадного генерала Французької республіки. Аж до 5 липня 1800 Компан очолював штаби різних дивізій, а потім йому довірили командування бригадою спочатку в дивізії генерала Міолісса, а потім у генерала Луазон. Приблизно в той же час Компан очолював авангард французької армії у Феррарі. У червні 1801 його перевели до 27-й військовий округ, зробили командуючим в провінції Коні. Через деякий час, під його керівництво надійшла бригада з дивізії генерала Сюше, розквартирована в Сент-Омерском таборі.

Генерал Великої армії. Участь у кампаніях 1805-1812 рр..

З 30 серпня 1805 Компан займає посаду начальника Генерального штабу 5-го корпусу маршала Ж. Ланна, у складі Великої армії (колишньої Армії Берегів Океану). Він бере участь і отримує поранення в битві під Аустерліцем. Через шістнадцять днів після «Битви трьох імператорів», 18 грудня 1805, його переводять у 4-й корпус і призначають командиром бригади. У кампаніях 1806-07 він то займає штабні посади, то ризикує життям на полях битв. Так 27 вересня 1806 його визначили начальником Генерального штабу 4-го корпусу маршала Сульт, а вже 14 жовтня він вів солдатів в атаку проти військ князя Гогенлое під Йеной. Адміністративний дар і штабне мислення Компана привертають увагу "залізного маршала" Даву, який у жовтні 1808 робить його начальником Генерального штабу своєї Армії Німеччини. 19 квітня 1811, напередодні Російського походу, все той же Даву призначає Компана командиром 5-ї дивізії Ельбского обсерваційного корпусу, який з 1 квітня 1812 стала носити назву 1-го корпусу Великої армії.

Війна в Росії. Саксонська кампанії 1813 р.

У ході війни з Росією 1812, Компан особливо відзначився в таких боях, як бій з корпусом генерала Раєвського під Салтанівка (23 липня), битва при Малоярославце (24 жовтня) та під Вязьмою ( 3-5 листопада). Особлива сторінка в біографії Компана - битва при Бородіно. Вночі 5 вересня після важкої атаки він увірвався в Шевардинский редут. 7 вересня Даву призначив його очолювати першу атаку на Багратіонови флеші. Його перший штурм російських укріплень було відбито, а в ході другого сам генерал був поранений.

З 13 лютого 1813 Компан обіймав посаду командира 1-ї дивізії 2-го Рейнського обсерваційного корпусу маршала Мармона. З 12 березня по листопад 1813 командував 20-ї піхотної дивізії (в корпусі все того ж Мармона). У битві під Лютценом, він, ставши на чолі дивізії, відбив запеклі атаки союзної кавалерії. У битві при Бауцені Компан першим увірвався в місто, відбитий у росіян і пруссаків. Відважний генерал ніколи не ховався за спини солдатів, а тому дуже часто бував поранений - двічі при Меккерне, а потім і у «Битві народів» при Лейпцігу.

Оборона Парижа. 1-а Реставрація Бурбонів. Сто днів

Комментарии