Про знаменитості
Леон Баттіста Альберті: біографія
італійський вчений, гуманіст, письменник, один із зачинателів нової європейської архітектури і ведучий теоретик мистецтва епохи Відродження
Альберті першого зв'язно виклав математичні основи вчення про перспективу. Також вніс істотний внесок у розвиток криптографії, запропонувавши ідею Многоалфавитная шифру.
Біографія
Народився в Генуї, походив із знатної флорентійської родини, що опинилася у вигнанні в Генуї. Навчався гуманітарних наук у Падуї і права в Болоньї. У 1428 р. закінчив Болонський університет, після чого отримав посаду секретаря у кардинала Альбергаті, а в 1432 р. - місце в папській канцелярії, де прослужив понад тридцяти років. У 1462 р. Альберті залишив службу у курії і до своєї кончини жив у Римі.
Гуманістичний світогляд Альберті
Гармонія
Багатогранна діяльність Леона Баттіста Альберті - яскравий приклад універсальності інтересів людини епохи Відродження. Різнобічно обдарована й освічена, він вніс великий внесок в теорію мистецтва і архітектури, в літературу й архітектуру, захоплювався проблемами етики і педагогіки, займався математикою і картографією. Центральне місце в естетиці Альберті належить навчанню про гармонію як важливої ??природної закономірності, яку людина повинна не тільки враховувати в усій своїй діяльності, але й поширити власною творчістю на різні сфери свого буття. Видатний мислитель і талановитий письменник Альберті створив послідовно гуманістичне, що протистоїть своєї світськістю офіційної ортодоксії вчення про людину.
Людина
Ідеальний чоловік, по Альберті, гармонійно поєднує сили розуму і волі, творчу активність і душевний спокій. Він мудрий, керується у своїх діях принципами заходи, володіє свідомістю своєї гідності. Все це надає образу, створеному Альберті, риси величі. Висунутий їм ідеал гармонійної особистості вплинув як на розвиток гуманістичної етики, так і на ренесансне мистецтво, у тому числі в жанрі портрета. Саме такий тип людини втілений в образах живопису, графіки та скульптури Італії того часу, у шедеврах Антонелло да Мессіна, П'єро делла Франческа, Андреа Мантеньї та інших великих майстрів. Багато свої твори Альберті писав на вольгаре, що чимало сприяло широкому поширенню його ідей в італійському суспільстві, включаючи середовище художників.
Творчість і праця
Вихідна посилка гуманістичної концепції Альберті - невід'ємна приналежність людини світу природи, яку гуманіст трактує з пантеїстичних позицій як носительку божественного початку. Людина, що входить у світовий порядок, виявляється у владі його законів - гармонії і досконалості. Гармонію людини і природи визначає його здатність до пізнавання світу, до розумного, спрямованому до добра існування. Відповідальність за моральне вдосконалення, що має як особисте, так і суспільне значення, Альберті покладає на самих людей. Вибір між добром і злом залежить від вільної волі людини. Основне призначення особистості гуманіст бачив у творчості, яке розумів широко - від праці скромного ремісника до висот наукової і художньої діяльності. Особливо високо Альберті цінував працю архітектора - організатора життя людей, творця розумних і прекрасних умов їх існування. У творчої здатності людини гуманіст вбачав його головна відмінність від світу тварин. Праця для Альберті - не покарання за первородний гріх, як вчила церковна мораль, а джерело душевного підйому, матеріальних благ та слави. «У неробства люди стають слабкими й нікчемними», до того ж лише сама життєва практика розкриває великі можливості, закладені в людині. «Мистецтво жити осягається в діяннях», - підкреслював Альберті. Ідеал активного життя ріднить його етику з цивільним гуманізмом, але є в ній і чимало особливостей, що дозволяють характеризувати вчення Альберті як самостійний напрям в гуманізм.
← предыдущая следующая →
