Халіль аль-Вазір: біографія

Ранні роки

Халіль аль-Вазір народився в підмандатній Палестині в місті Рамле в 1935 році в родині власника пекарні. У 1948 році після захоплення Рамле ізраїльськими військами сім'я аль-Вазіра, разом з тисячами інших жителів міста, була вигнана та осіла в таборі біженців Ель-Бурейдж в секторі Гази. Халіль навчався в середній школі, що фінансується БАПОР, і закінчив її з відзнакою, після чого вступив до Олександрійського університет. Одночасно з навчанням в університеті він проходив військову підготовку в Каїрі.

Ще під час навчання в школі він почав організовувати загони федаїв, які нападали на ізраїльські прикордонні пости. Він вступив у заборонену в Єгипті організацію «Брати-мусульмани», за що потрапив на якийсь час у в'язниці. У єгипетській в'язниці аль-Вазір почав вивчати іврит та історію сіонізму. У 1957 році він знову був арештований за вилазки на ізраїльську територію і висланий до Саудівської Аравії, де знайшов роботу в якості вчителя. У 1959 році Аль-Вазір перебрався до Кувейту. Він займався викладацькою роботою в Кувейті до 1963 року.

Перші роки ФАТХ

Перебуваючи в Кувейті, де влаштувалися многір палестинські біженці, аль-Вазір став одним із засновників організації «ФАТХ». У перші роки своєї діяльності у цій організації він був редактором партійної газети «Філастінуна», а потім був направлений до Алжиру, де створив першу філію «ФАТХ» і перший тренувальний табір для палестинських бойовиків. Він також відповідав за налагодження відносин з соціалістичними країнами. У 1964 році він побував з візитом у КНР, після чого став вживати термін «народно-визвольна війна», хоча і був далекий від комунізму як ідеології. У Північному В'єтнамі і КНДР він здобув вищу військову освіту.

У першій половині 1960-х років Халіль Аль-Вазір одружився на своїй далекій родичці Інтіссар аль-Вазір. Після народження первістка Халіль аль-Вазір стає Абу-Джихадом, а Інтіссар аль-Вазір - Умм-Джихад.

1 січня 1965 диверсанти «ФАТХ» під керівництвом аль-Вазіра спробували проникнути на територію Ізраїлю з метою знищення Південного Державного водоводу, що постачає водою південні райони країни. Диверсія не вдалася, так як диверсантів затримали єгипетські та йорданські прикордонники, але традиційно вважається першим терактом ФАТХ.

У тому ж році Абу Джихад разом з іншими лідерами «ФАТХ» перебираються до Сирії, чиє керівництво підтримує доктрину народно-визвольної війни. Проте вже в лютому 1966 року Абу Джихад разом з Арафатом був заарештований за звинуваченням у вбивстві лідера палестинських баасистів Юсефа Ураба. Можливо, що їх врятувало лише заступництво міністра оборони Сирії Хафеза Асада. На час їх арешту Умм-Джихад була діючим керівником організації.

Після Шестиденної Війни

Після Шестиденної війни 1967 року Абу-Джихад, який здобув собі репутацію експерта «народно-визвольної війни», яка , після поразки регулярних армій, здавалася єдиною можливістю, опиняється на вершині влади в Організації звільнення Палестини. Він очолив бойове крило ФАТХ «Аль-Асіфа» і займав високі посади в ЦК ФАТХ і Палестинському національній раді.

У Йорданії Абу-Джихад зіграв важливу роль під час подій Чорного вересня, організувавши постачання обложених палестинських опорних пунктів Джарашa і Аджлун. Після поразки ООП Абу-Джихад з іншими лідерами організації перебирається до Лівану, де створює розгалужену інфраструктуру, фактично держава в державі. Офіційний уряд Лівану фактично втрачає контроль над південними районами країни, контрольованими ООП. Він також керує створенням підпільних осередків на Західному березі Йордану і в секторі Гази. За допомогою країн соціалістичного табору Абу-Джихад домігся переозброєння сил ООП і перетворення їх на справжню армію.

Комментарии