Валеріан Олександрович Зорін: біографія

Біографія

Після вступу до КПРС в 1922 Зорін займав управлінську посаду в Московському міськкомі комуністичної партії і в ЦК ВЛКСМ до 1932. У 1935 закінчив Вищий комуністичний інститут освіти. З 1935 по 1941 працював на різних партійних посадах а також учителем.

У 1941 поступив на службу в Народний комісаріат закордонних справ СРСР. У 1945-1947 був послом Радянського Союзу в Чехословаччині. У 1947-1955 і з 1956 по 1965 - заступник міністра закордонних справ СРСР. У цьому ранзі він займав і інші посади, у тому числі керівника Комітету інформації при МЗС СРСР - радянської зовнішньої розвідки у 1949-1952 та Постійного представника СРСР в ООН у 1952-1953. У 1955-1956 Зорін займав посаду посла СРСР у ФРН. У 1956-1965 він знову представляв СРСР в ООН. У 1965-1971, Зорін служив послом у Франції. З 1971 - посол з особливих доручень в МЗС СРСР. На XXII з'їзді КПРС в 1961 був обраний до Центрального комітету.

Найбільш відомим епізодом біографії Валеріана Зоріна є екстрене засідання Ради Безпеки ООН під час Карибської кризи 25 жовтня 1962. Саме тоді відбувся його легендарний діалог з Постійним представником США Едлаем Стівенсоном:

У цей момент помічники Стівенсона внесли до зали засідань Ради Безпеки ООН збільшені аерофотознімки пускових установок радянських ракет на Кубі. Епізод отримав відображення у фільмі «Тринадцять днів».

Нагороди

Валеріан Зорін був нагороджений трьома орденами Леніна, а також численними іншими орденами і медалями.

Комментарии

Сайт: Википедия