Никанор Дмитрович Захватаєв: біографія

Біографія

Народився в селі Гарі, нині Малмижський району Кіровської області в селянській родині.

У Російській імператорській армії з 1916 року, поручик. Закінчив школу прапорщиків (1916 рік). Брав участь у Першій світовій війні, на Південно-Західному і Румунському фронтах: командир півроти, роти, начальник кулеметної команди полку.

У Червоній Армії з 1918 року. У 1920 році закінчив Нижегородську артилерійську школу. У роки Громадянської війни М. Д. Захватаєв з червня 1920 року в частинах 13-ї армії воював на Південно-Західному фронті, потім на посаді ад'ютанта артилерійського дивізіону та начальника команди управління дивізіону брав участь у ліквідації збройних формувань на Україну.

У міжвоєнний період Н. Д. Захватаєв - помічник повітового воєнкома, начальник відділення позавійськової підготовки, начальник штабу полку. У 1930 році закінчив Стрілкове-тактичні курси удосконалення комскладу РККА «Постріл» імені Комінтерну. З 1931 року - виконавець особливих доручень Управління бойової підготовки. У 1935 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. З 1935 року - інспектор групи контролю при НКО СРСР, з 1936 року - командир полку. У 1939 році закінчив Академію Генштабу. З вересня 1939 року - старший викладач Академії Генштабу.

З початку Великої Вітчизняної війни М. Д. Захватаєв - заступник начальника оперативного відділу штабу Південно-Західного фронту. 9 листопада 1941 Н. Д. Захватаеву присвоєно звання «генерал-майор». З 20 листопада 1941 року - начальник штабу 19-ї армії резерву Ставки ВГК (23 листопада перетворена в 1-у ударну армію). З 29 листопада у складі Західного фронту армія брала участь в Московській битві. 2 лютого 1942 армія була включена до складу Північно-Західного фронту, брала участь в першій Демянском наступальної операції. З 23 травня по 26 вересня 1942 Н. Д. Захватаєв - командувач 1-м гвардійським стрілецьким корпусом, а з 12 грудня 1942 року - 12-м гвардійським стрілецьким корпусом у складі Північно-Західного фронту (з грудня 1943 року в складі 2 - го Прибалтійського фронту). У 1943 році командує 12-м гвардійським стрілецьким корпусом у ході другої Демянском і староруської наступальних операцій. 28 квітня 1943 Н. Д. Захватаеву присвоєно звання «генерал-лейтенант». З 23 травня 1944 по 10 січня 1945 року - командувач 1-ї ударної армії, яка в складі 3-го Прибалтійського фронту брала участь в Псковсько-Островської наступальної операції й у звільненні міста Острів. М. Д. Захватаєв вміло командував військами армії в ході Тартуськой та Ризькій наступальних операціях, в ході яких було завдано поразки головних сил групи армій «Північ». З 1 березня 1945 року - командувач 4-ї гвардійської армії 3-го Українського фронту, війська якої під час Віденської стратегічної наступальної операції оволоділи містом Секешфехервар, брали участь у визволенні міста Відень. 28 квітня 1945 за вміле керування військами армії в цих боях і проявлені при цьому мужність і героїзм Н. Д. Захватаеву було присвоєно звання «Герой Радянського Союзу». З червня 1945 року - командувач 35-ю армією Приморської групи військ (з серпня 1945 року - 1-й Далекосхідний фронт). М. Д. Захватаєв вміло керував військами в ході Харбін-Гірінской наступальної операції і при оволодінні потужним вузлом оборони японських військ в районі міста Хутоу. 8 вересня 1945 Н. Д. Захватаеву було присвоєно звання «генерал-полковник».

Після війни М. Д. Захватаєв - командувач 5-ою армією, з 1947 року - начальник штабу Приморського військового округу, з 1950 року - начальник штабу Білоруського військового округу, з грудня 1951 року - командувач військами Донського військового округу, з жовтня 1953 року - перший заступник командувача військами Білоруського військового округу, з квітня 1955 року - заступник начальника Генштабу ЗС СРСР, з червня 1957 року - головний військовий радник при Угорської народної армії. З 1960 року у відставці. Помер 15 лютого 1963 року в Москві, похований на Новодівичому кладовищі міста.

Ім'я М. Д. Захватаева носять вулиці в містах Кіров і Клин.

Нагороди

Нагороди СРСР:

• Орден Суворова I ступеня
• Орден Кутузова I ступеня
• Чотири ордена Червоного Прапора
• Орден Кутузова II ступеня
• Два ордени Леніна

Нагороди Російської імперії:

• Орден Святого Володимира IV ступеня
• Георгіївський хрест IV ступеня
• Орден Святого Станіслава III ступеня
• Орден Святої Анни IV ступеня

Іноземні ордена

Комментарии

Сайт: Википедия