Марк Захаров: біографія

Біографія

Марк Захаров народився 13 жовтня 1933 року в Москві.

У 1955 році закінчив акторський факультет РАТІ (ГІТІСу, де його педагогами були І. М. Раєвський, Г. Г. Кінський, П. В. Леслі). Восени 1955 року отримав розподіл в Пермський обласний драматичний театр. Режисурою почав займатися в 1956 році в самодіяльному студентському колективі Пермського університету. У 1959 році повернувся разом з дружиною актрисою Ніною Лапшинова до Москви і влаштувався працювати в Московський драматичний театр ім. М. В. Гоголя, з якого перейшов в Студентський театр естрадних мініатюр МДУ (де грала Н. Лапшинова) під керівництво Володимира Полякова.

З 1965 року режисер Московського театру сатири, з 1973 року - головний режисер Московського театру ім. Ленінського комсомолу (з 1990 року - «Ленком »).

У 1989 році обраний народним депутатом СРСР від Союзу театральних діячів СРСР.

Роботу в театрі М.А. Захаров вже багато років поєднує з викладацькою діяльністю. Ще в 1983 році художній керівник Московського академічного театру імені В.В. Маяковського А.А. Гончаров запросив його в ГІТІС викладати режисуру.

В даний час М.А. Захаров - професор кафедри режисури РАТІ (колишній ГІТІС). Він секретар Спілки театральних діячів РФ, академік Академії російського телебачення (1997), академік Міжнародної академії творчості (2000), академік Російської академії кінематографічних мистецтв «НІКА», член Спілки письменників Москви (1999).

Марк Захаров - автор багатьох статей з питань театру і політики, а також книг «Контакти на різних рівнях» і «Суперпрофессія», присвячених проблемам сучасної режисури.

Дружина - Ніна Тихонівна Лапшинова, дочка - Олександра, актриса.

Театральні постановки

• 1969 - «Банкет» А. Арканова і Г. Горіна. Художники В. Лалевіч, Н. Сосунов. Театр Сатири.
• 1964 - «Невже ви не помічали?» За Вл. Полякову. Московський театр мініатюр.
• 1970 - «Прокинься і співай» М. Дьярфаша (спільно з А. Ширвіндтом). Художник Е. Стенберг. Театр Сатири.
• 1971 - «Розгром» за А. А. Фадєєва. Художник В. Я. Левенталь. Театр ім. Вл. Маяковського.
• 1966 - «Дракон» Є. Л. Шварца. Студентський театр МГУ.
• 1967 - «Прибуткове місце» О. М. Островського. Художник В. Я. Левенталь. Театр Сатири.
• 1972 - «Матінка Кураж та її діти» Б. Брехта. Художник А. Васильєв. Театр Сатири.
• 1972 - «Темп-1929» за М. Ф. Погодіну. Художник А. Васильєв. Театр Сатири.
• 1973 - «Дивак-людина» В. Азерникова. Художник В. Макушенко. Театр Сатири.
• 1966 - «Хочу бути чесним» за В. Войновичу. Студентський театр МГУ.
• 1964 - «Кар'єра Артуро Уї, якої могло і не бути» Б. Брехта (спільно з С. Юткевичем). Художник С. Юткевич. Студентський театр МГУ.

У Театрі ім. Ленінського комсомолу (з 1990 року - Театр «Ленком»)

• 1977 - «Хлопець з нашого міста» К. Симонова (спільно з Ю. Махаєва). Художники О. Твардовська, В. Макушенко.
• 1984 - «Проводимо експеримент» В. Черниха та Захарова. Художник О. Шейнціс.
• 1985 - «Три дівчини в блакитному» Л. С. Петрушевської. Художник О. А. Шейнціс.
• «Одруження» М. В. Гоголя
• 1990 - «Школа для емігрантів» Д. Ліпскерова. Художник О. Шейнціс.
• 1983 - «Оптимістична трагедія» Вс. Вишневського. Художник О. Шейнціс.
• 1979 - «Жорстокі ігри» А. Арбузова. Художник О. А. Шейнціс.
• 1989 - «Мудрець» («На всякого мудреця досить простоти») О. М. Островського. Художник О. А. Шейнціс.
• 1977 - «Хорія» І. Друце. Художники О. Твардовська, В. Макушенко.
• 1995 - «Королівські ігри» Г. І. Горіна за М. Андерсону. Сценографія та костюми Ю. Харик. Композитор Ш. Каллош.
• 1978 - «Революційний етюд» М. Ф. Шатрова (спільно з Ю. Махаєва). Художники О. Твардовська, В. Макушенко.
• 1994 - «Чайка» А. П. Чехова. Художник О. А. Шейнціс.
• 1986 - «Диктатура совісті» М. Ф. Шатрова. Художник О. А. Шейнціс.
• 1974 - «Тіль» Г. І. Горіна за мотивами Шарля де Костера. Художники О. Твардовська, В. Макушенко. Композитор Г. Гладков.
• 1978 - «Злодій» Б. Мисливський. Художники О. Твардовська, В. Макушенко.
• 1975 - «У списках не значився» Ю. І. Візбора за Б. Васильєву. Художники О. Твардовська, В. Макушенко.
• «Так переможемо» М. Ф. Шатрова
• 1975 - «Ясновидець» за Л. Фейхтвангером. Художники О. Твардовська, В. Макушенко.
• 1999 - «Містифікація», вистава п'єси М. Н. Садур «Брат Чичиков». Художник О. А. Шейнціс.
• 1997 - «Варвар і єретик» за романом Ф. М. Достоєвського «Гравець». Художник О. А. Шейнціс.
• 1989 - «Поминальна молитва» Г. І. Горіна за Шолом-Алейхему. Художник О. А. Шейнціс.
• 1981 - «Люди і птахи» Б. Штейна і Ю. Махаєва (спільно з Ю. Махаєва). Художник О. Шейнціс.
• 1993 - «Божевільний день, або Одруження Фігаро» Бомарше (спільно з Ю. Махаєва). Художник О. А. Шейнціс.
• 1973 - «Автоград-XXI» Ю. І. Візбора та Захарова. Художник А. Васильєв.
• 1976 - «Зірка і смерть Хоакіна Мур'єти» П. Грушко за мотивами П. Неруди. Художник А. Іванов. Композитор А. Л. Рибніков.
• «Блазень Балакірєв» Г. І. Горіна
• 1975 - «Іванов» А. П. Чехова. Художники О. Твардовська, В. Макушенко.
• 1981 - «Юнона і Авось» А. А. Вознесенського. Композитор А. Л. Рибніков. Художник О. Шейнціс.
• 1982 - "Чінарскій маніфест» А. Чхаїдзе (спільно з М. Мокеева). Художник О. Шейнціс.
• 1977 - «Мої надії» М. Ф. Шатрова. Художники О. Твардовська, В. Макушенко.

Фільмографія

Визнання і нагороди

• Народний артист СРСР (1991)
• Почесний член Російської академії мистецтв
• Державна премія СРСР (1987)
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» I ступеня (13 жовтня 2008) -за видатний внесок у розвиток вітчизняного театрального мистецтва і багаторічну творчу діяльність
• Державна премія Російської Федерації (1992, 1997, 2002)
• Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1977)
• Народний артист РРФСР
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (11 жовтня 2003) -За видатний внесок у розвиток театрального мистецтва
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (26 квітня 1997) -за заслуги перед державою і великий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва

Комментарии

Сайт: Википедия