Наши проекты:

Про знаменитості

Євгенія Андріївна Жигуленко: біографія


Євгенія Андріївна Жигуленко біографія, фото, розповіді - командир ланки 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку 325-ї нічної бомбардувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії 2-го Білоруського фронту, гвардії лейтенант
01 грудня 1920 - 02 березня 1994

командир ланки 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку 325-ї нічної бомбардувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії 2-го Білоруського фронту, гвардії лейтенант

Біографія

Народилася 1 грудня 1920 року в місті Краснодарі в родині робітника. Член ВКП (б) / КПРС з 1942 року. Закінчила середню школу в місті Тихорецьк Краснодарського краю, вчилася в Діріжаблестроітельном інституті (Московський авіаційно-технологічний інститут). Закінчила школу льотчиків при Московському аероклубі.

У Червоній Армії з жовтня 1941 року. У 1942 році закінчила курси штурманів при Військовій авіаційній школі пілотів і курси удосконалення льотчиків.

На фронтах Великої Вітчизняної війни з травня 1942 року.

Командир ланки 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаполку ( 325-я нічна бомбардувальна авіадивізія, 4-а повітряна армія, 2-й Білоруський фронт) гвардії лейтенант Жигуленко Є. А. до листопада 1944 року здійснила 773 нічних бойових вильоту, завдала супротивнику великих втрат у живій силі і техніці.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії лейтенанту Жигуленко Євгенії Андріївні присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка »(№ 4854).

Після війни мужня льотчиця продовжувала службу в Збройних Силах СРСР. У 1955 році вона закінчила Військово-політичну академію імені В. І. Леніна. З 1955 року гвардії майор Жигуленко Є. А. - в запасі, а потім у відставці. У 1976 році закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії, працювала режисером кіностудії імені О. М. Горького. Жила в місті-герої Москві, де й померла 2 березня 1994 року. Похована в Москві, на Троєкуровському кладовищі.

Фільмографія

  • 1984 - Без права на провал
  • 1981 - У небі «Нічні відьми»

Нагороди

Нагороджена орденом Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, 2 орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, 2 орд. Червоної Зірки, медалями, югославським орденом.

Комментарии

Сайт: Википедия