Наши проекты:

Про знаменитості

Анатолій Петрович Александров: біографія


Анатолій Петрович Александров біографія, фото, розповіді - радянський фізик, академік РАН
13 лютого 1903 - 03 лютого 1994

радянський фізик, академік РАН

Біографія

Народився в м. Тараща Київської губернії в сім'ї мирового судді.

Був юнкером, в роки Громадянської війни служив в армії Врангеля, мав військові нагороди.

По закінченні Київського університету (фізичний факультет, 1930), працював у Київському рентгенівському (медичному) інституті в рентгено-фізичному відділі, а потім у ЛФТИ, де спільно з С. Н. Журковим і П. П. Кобеко розробив статистичну теорію міцності.

Перед початком Великої Вітчизняної війни спільно з І. В. Курчатовим і В. М. Тучкевічем розробив метод захисту кораблів від магнітних мін (перші випробування відбулися на лінкорі «Марат» у жовтні 1938 року, акт приймання робіт було підписано 18 червня 1941 року), потім успішно застосовувався на радянському військовому флоті (при обороні Севастополя, під час блокади Ленінграда, на Волзі у 1942 році, на Балтиці, на Північному флоті) і на цивільних судах. Вже 9 серпня 1941 А. П. Александров та І. В. Курчатов прибули до Севастополя для організації робіт з обладнання кораблів Чорноморського флоту «системою ЛФТИ», і до кінця жовтня вона була встановлена ??більш ніж на 50 кораблях; при цьому Александров та Курчатов продовжували дослідження щодо її вдосконалення. У пам'ять про це в 1976 році в Севастополі була встановлена ??гранітна стела.

З 1943 року Александров брав участь у створенні атомної зброї. Був заступником І. В. Курчатова в Лабораторії № 2 АН СРСР (пізніше стала відомою як Інститут атомної енергії ім. І. В. Курчатова). У 1946-1955 був директором Інституту фізичних проблем АН СРСР (був призначений замість опального П. Л. Капіци). У 1955 став заступником директора Інститут атомної енергії, а після смерті Курчатова (1960), став його директором. З ініціативи Александрова та за його участю були розроблені і побудовані суднові енергетичні установки для атомних криголамів «Ленін», «Арктика» і «Сибір». У 1960-ті роки з ініціативи Александрова в ІАЕ ім. І. В. Курчатова була побудована найбільша в СРСР встановлення зі зрідження гелію. Це забезпечило широкий фронт фундаментальних досліджень з фізики низьких температур, а також з технічного використання надпровідності. Є одним з розробників реакторних установок типу РБМК. З 1975 року по 1986 був президентом Академії наук СРСР.


NАварія на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 стала особистою трагедією для Александрова, за його словами:

n
n

З цього часу і моє життя скінчилася - і творча теж.

n
n

Нагороди

  • Орден Жовтневої Революції (1971)
  • Почесна Грамота Президії Верховної Ради Російської Федерації (1993)
  • Орден Трудового Червоного Прапора (1945)
  • Золота медаль ім С. І. Вавілова (1978)
  • Сталінська премія (1942, 1949, 1951, 1953)
  • Медаль «За оборону Сталінграда» (1945)
  • Ленінська премія (1959)
  • 9 орденів Леніна (1945, 1949, 1953, 1954, 1956, 1963, 1975, 1978, 1983)
  • XXXVIII Менделєєвський читець - 4 лютого 1982
  • Медаль «За оборону Севастополя» (1945)
  • Герой Соціалістичної Праці (1954, 1960, 1973)
  • Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова ( 1978)
  • Золота медаль імені І. В. Курчатова (1968)
  • Комментарии

    Сайт: Википедия