Адольф (Михайлович) Дірр: биография

Вже працюючи в музеї, під час Першої світової війни А. Дірр кілька разів відвідував табору російських військовополонених, де проводив лінгвістичну роботу з носіями кавказьких мов. А коли в кінці травня 1918 року, коли Грузія за підтримки Німеччини оголосила про свою незалежність, Дірр знову побував у Грузії у складі німецької делегації, в надії поповнити кавказьку колекцію музею, проте незабаром переконався, що переміщення по країні в той час було утруднено.

У 1920 році він отримав звання професора, а в 1924 році - звання члена-кореспондента Болонської Академії Наук. З 1924 року він складається редактором заснованого ним спеціального наукового журналу «Caucasica».

Після переїзду музею до нової будівлі на Максиміліанштрасе навантаження на роботі стала менше, і Дірр повернувся до публікації своїх праць, в тому числі убихська граматики, удінська текстів і «Введення у вивчення кавказьких мов» (нім.Einf?hrung in das Studium der kaukasischen Sprachen) - капітальної праці, в якому був даний огляд всіх кавказьких мов.

З 1928 року Дірр планував експедицію по маршрту Памір - Гіндукуш - Каракорум з метою поповнення колекції музею, проте через стан здоров'я від'їзд доводилося відкладати. У квітні 1930 року Адольф Дірр помер після важкої хвороби (рак шлунку).

Внесок у кавказоведенія

До початку XX століття, коли Дірр оселився на Кавказі, кавказька лінгвістика досягла значних успіхів, пов'язаних з іменами А. А. Шіфнера і П. К. Услара), однак для лінгвіста та етнографа там як і раніше залишалося широке поле діяльності. Дірр став вивчати перш за все ті дагестанські мови, наукова розробка яких до нього майже не проводилася. Вісім його монографій, надрукованих у «Збірнику матеріалів для опису місцевостей і племен Кавказу», досить об'ємні, хоча і не так докладні, як роботи П. К. Услара. Основну частину кожного праці становить описова граматика, докладно викладає морфологію відповідної мови; вживання тих чи інших форм роз'яснюється на прикладах. У кожну з монографій входять тексти та збірники слів; тексти забезпечені підрядковим і літературним перекладами, а також деякими примітками, переважно граматичного характеру.

Підсумкове твір Дірра «Введення у вивчення кавказьких мов» складається з двох частин: в першій даний загальний огляд і класифікація кавказьких мов, а також огляд їх фонетичних систем. Основна частина книги являє собою ряд коротких граматичних нарисів всіх кавказьких мов. У цілому книга носить описовий характер, хоча кінцевою її метою є створення міцної бази для порівняльного вивчення кавказьких мовами.

Працюючи на Кавказі, Дірр приділяв увагу і збору етнографічних матеріалів (у т.ч. артефактів), а також робив фотографії і фонографічні записи. Звукові зразки мови, записані ним в 1909 році в Закаталах і Тифлісі, зберігаються у Віденському архіві фонограм; з 1910 по 1913 рр.. Дірр зробив більше 38 записів народної музики лазів, Мегрелії, сванів, абхазів і осетин (нині знаходяться в Музеї етнографії в Берліні). У фотоархіві Музею народознавства в Мюнхені зберігається 295 фотографій Дірра, зроблених ним у різних частинах Кавказу. На фотографіях представлені як жителі Кавказу, так і об'єкти матеріальної культури.

Відгуки

• М. Я. Немировський:

Основні праці

• Дірр А. арчинська мову. (СМОМПК. Вип. XXXIX.) Тифліс, 1908.
• Dirr A. Kaukasische M?rchen. Jena, 1922. - XI + 294 S. (Англійською пер.: Caucasian Folk Tales, selected and translated from the originals by Adolf Dirr and translated into English by Lucy Menzies. London / Toronto: JM Dent & Sons, 1925.)
• Dirr A. Grammatik der Vulg?r Arabischen Sprache f?r den Selbstunterricht. Wien, Pest, Leipzig. 1893.
• Дірр А. Граматичний нарис табассаранского мови. (СМОМПК. Вип. XXXV.) Тифліс, 1906.
• Dirr A. Theoretisch-praktische Grammatik der modernen georgischen (grusinischen) Sprachen. Wien; Leipzig, (1904) - XII + 170 S.
• Дірр А. удінська граматика. (СМОМПК. Вип. ХХXIII.) Тифліс, 1904.
• Dirr A. Die Sprache der Ubychen: Grammatische Skizzen. Leipzig, 1928. - 134 S. (Рос. пер.: Мова убихів А. Дірра / / Пер. І кому. Габунія З.М., Сакіевой Р. Х. Нальчик, 1996. - 108 с.)
• Dirr A. Einf?hrung in das Studium der kaukasischen Sprachen. Leipzig, 1928. - X + 380 S.
• Дірр А. Цахурська мову. (СМОМПК. Вип. XLIII.) Тифліс, 1913.
• Дірр А. Матеріали для вивчення мов і діалектів Андо-дідойской групи. (СМОМПК. Вип. ХL.) Тифліс, 1909.
• Дірр А. рутульська мову. (СМОМПК. Вип. XLII.) Тифліс, 1912.
• Дірр А. Агульскій мову. (СМОМПК. Вип. XXXVII.) Тифліс, 1907.
• Дірр А. Нариси з етнографії Дагестану. У Табасаранське окрузі. СПб., 1903.
• Дірр А. Нариси з етнографії Дагестану. Кубачі. Тіфліс, 1903.
• Дірр А. Короткий граматичний нарис андійська мова. (СМОМПК. Вип. XXXVII.) Тифліс, 1906.

Про нього

• ?hrig B. Adolf Dirr (1867-1930): Ein Kaukasusforscher am M?nchner V?lkerkundemuseum / / M?nchner Beitr?ge zur V?lkerkunde. Jahrbuch des Staatlichen Museums f?r V?lkerkunde M?nchen, Band 6 (2000). S. 199-234.
• Немирівський М. Я. Адольф Дірр і кавказька лінгвістика. Владикавказ, 1930.
• Deeters G. Schriften Adolf Dirrs / / Caucasica 6, 1930.
• Немирівський М. Я. З минулого і сьогодення кавказької лінгвістики. Владикавказ, 1928.
• Schindler B. Adolf Dirr. In memoriam / / Caucasica 6, 1930.

Сайт: Википедия