Владислав Демський: біографія

Біографія

З 1906 оп 1910 Владислав Демський навчався в Духовній семінарії в Алленштайне. 4 лютого 1910 був висвячений на священика у місті Фромборк, після чого служив вікарієм у Східній Прусії, в польськомовних парафіях у Шомбруке, Барчево (1912-1917 рр..), Біскупце (1918-1919 рр..) І в Старому Тарга (1919 - 1922 рр..), де займався пастирською діяльністю серед місцевих поляків. У 1920 роках Владислав Демський був активним громадським діячем, беручи участь в русі «Союз поляків у Східній Пруссії», займаючи посаду віце-президента Польсько-Католицького Товариства на повисла. Був призваний на німецьку військову службу, де виконував обов'язки санітара військовому госпіталі, що знаходився в Кенігсберзі. Крім військової служби в Кенісбереге, Владислав Демський брав активну участь у роботі вармінського плебісцитної Комітету. За свою громадську діяльність був висланий до Польщі. 17 серпня 1922 Владислав Демський оселився в Іновроцлаві, де став працювати у гімназії, одночасно навчаючись в Познанському університеті на факультеті класичної філософії. Після здачі іспитів в університеті Владислав Демський став викладати в Іновроцлаві.

2 листопада 1939 Владислав Демський був заарештований німецькою окупаційною владою. 8 лютого 1940 був відправлений до концентраційного табору Штуттгоф (Штутово). 10 квітня Владислава Демського перевели в концентраційний табір Заксенхаузен, де він був замучений 28 травня 1940.

Прославлення

13 червня 1999 був беатифікований Папою Римським Іоанном Павлом II разом з іншими польськими мучениками II Світової війни.

День пам'яті - 12 червня.

Джерело

• Мученики віри, загиблі від нацизму під час II Світової війни "(англ.)

Комментарии

Сайт: Википедия