Микита Галаган: биография

Через деякий час, з боку Богуславль в Корсунь увійшли війська гетьмана Потоцького і стали біля замку. Галаган вирішує розвідати сили поляків і відправляється до військ в надії знайти когось із знайомих. Там він зустрічає свого товариша Дороша Білика, якого за непослух розжалували з козаків у драгуни. У бесіді з Біликом Галаган отримує цінну інформацію.

Заступившись за честь дружини, Галаган вбиває гайдука і рятуючись від переслідування тікає з Корсуня. В яру біля Стеблева Микита збирає ватагу з таких же втікачів, як і він. Ватага стала табором в яру у Крутого Байрака. Майже щодня до них приходили нові втікачі, загін вже налічував три сотні людей. Козаки перекопали шлях з Корсуня на Богуслав, на шляху ймовірного руху поляків рили й маскували вовчі ями, організовували завали.

Періодично в Корсунь посилали розвідку. Одного разу, Галагану донесли, що поляки будують зміцнення у Корсуня і вздовж річки Рось, що говорило про те, що Хмельницького поляки будуть зустрічати тут. Галаган приймає рішення виступити з ватагою на південь назустріч Хмельницькому, що б повідомити ті відомості про противника, які вдалося зібрати. Частина ватаги Микита залишає для спостереження за діями поляків та ведення розвідки.

Історія Подвигу

Добравшись до табору запорожців, Галаган приєднується до війська Хмельницького. Інформація про розташування та чисельності польських військ, яку приніс Галаган, виявилася дуже доречною. Сил у запорожців було недостатньо, що б штурмувати польські укріплення. На нараді в присутності Хмельницького Богуна, Нечая, Кривоноса, Джеджалія і Виговського приймається рішення завести поляків у засідку в заздалегідь підготовленому Галаганом місці. Для цієї мети необхідний був доброволець, який міг би найнятися до поляків провідником. Виконати цю місію викликається Галаган. Рішення було схвалене радою.

Коли військо Хмельницького підійшло до Корсуня, Галаган вночі вказав Перебийніс де знаходяться приготовані ними рови, ями і засідки і попрямував у бік Корсуня. Діставшись до окопів поляків, Галаган почав повзати вздовж них, періодично встаючи, зображуючи із себе шпигуна. Помітивши його, до нього під'їхали чотири кінних поляка і взяли його в полон.

Допит Галагана вів особисто Потоцький. На всі питання Микита відповідав відмовою, знаючи, що поляки повірять тільки тому, що сказано під тортурами. Потоцький покликав ката, який розжарив залізо і почав палити їм спину Микити. Під тортурами Галаган "зізнався" і розповів, що війська Хмельницького вельми багато, а ще з ним татари а позаду йде кримський хан зі своєю ордою і що Джеджалій з Кривоносом обходять їх з тилу. Потоцький приймає рішення відходити лісом. Дізнавшись, що Галаган родом з цих місць, поляки просять його вивести їх з під Корсуня. Галаган погодився.

До цього моменту козаки Кривоноса перекопали ймовірні шляхи відходу поляків глибокими ровами, завалили стовбурами дерев.

На світанку Галаган повів польське військо через ліс у заздалегідь приготовлені засіки і рови. Коли половина польського війська увійшла в ліс, за рештою вдарили козаки Нечая і Богуна, з тилу їх тиснув Хмельницький. Джеджалій обійшовши Корсунь, вдарив праворуч, а Морозенка і Чорнота ліворуч. Серед поляків почалася паніка. Відбиваючись від козаків, польське військо йшло по над крутим яром. Поляки вперлися в засеку і почали її розбирати, але погоничі, в паніці не бажаючи чекати, стали об'їжджати засеку ліворуч і праворуч, де були рови і ями.

Калиновський звинуватив Галагана в тому, що він їх завів у пастку , на що Галаган відповів, що не знав цього. Розібравши завал, поляки рушили далі. Багато возів довелося кинути тут же. Далі шлях став ще складніше, вози раз у раз зривалися в яр. Праворуч і ліворуч поляків тіснили козаки. Із засідки вдарили гармати Кривоноса.

Побачивши, що відбувається, Калиновський під'їхав до Галагану і зарубав його шаблею.

Князь Корецький, під керівництвом якого було понад 2000 чоловік наказав відступати, що і вирішило результат битви . Бойові порядки шляхтичів порушилися, почалася паніка, через відкритий фланг в табір поляків увірвалися козаки, почалася різанина.

У кінематографі

• Вогнем і мечем (1999, Польща)

Дивіться також

• Сусанін, Іван Йосипович
• Корсунська битва

Сайт: Википедия