Про знаменитості
Юрій Миколайович Бєлокуров: біографія
радянський хірург
Біографія
Юрій Миколайович Бєлокуров народився в Іванові в листопаді 1929 року в родині електрика на ткацькій фабриці. Виховувався бабусею в селі. У 1937 році вступив до ярославську школу № 33. Закінчивши школу, вступив до Військово-морську медичну академію в Ленінграді при конкурсі 17 осіб на місце.
Після закінчення академії в 1953 році отримав призначення на Північний флот для служби в якості начальника медичної служби ескадреного міноносця «Відрадний». Після конфлікту зі старшим помічником капітана, що завершився «взаємним рукоприкладством», на восьмому місяці служби переведений лікарем-хірургом на легкий крейсер «Чапаєв». На ньому вперше в історії Північного флоту здійснив операцію з видалення апендикса в умовах походу. Всього протягом двох років виконав понад тридцять операцій.
Восени 1957 року, скорочений зі збройних сил, вступив в аспірантуру на кафедру госпітальної хірургії Ярославського медичного інституту. Через 4 роки захистив кандидатську дисертацію «Кровопостачання нижніх кінцівок при закритих переломах кісток». Після цього 2 роки перебував у відрядженні в Сомалі, де працював провідним хірургом національного госпіталю в одній з віддалених провінцій.
Повернувся до Ярославський медінститут, де розпочав роботу над хірургічним лікуванням внутрішньомозкової гематоми. Встановив, що смерть у подібних випадках настає в слідстві наростаючої гіпоксії мозку. Способом її усунення Бєлокуров успішно обрав використання барокамери, тим самим першим в країні почав розвивати гіпербаричну оксигенацію. Результати та методики були викладені в докторській дисертації «Геморагічний інсульт і його хірургічне лікування», захищеної у Вченій раді Академії медичних наук. У середині 1960-х років сконструював власну барокамеру, виготовив яку ярославський завод «Полімермаш»; вона стала найважливішим елементом роботи очолюваної ним кафедри та відділення клініки, за більш ніж сорок років у ній пройшли лікування близько десяти тисяч хворих. Крім порушення мозкового кровообігу, даний метод був запропонований Белокурова для лікуванні сепсису, перитоніту, панкреонекрозу, механічної жовтяниці та деяких інших захворювань.
З 1972 року професор. Наукові праці: «Сепсис» (1983), «релапаротомія» (1998); «Клініка і лікування ендоінтоксикації при гострих хірургічних захворюваннях» (1986) і багато інших. Белокурова підготовлено 5 докторів та 38 кандидатів медичних наук.
З 1977 по 2004 рік очолював Ярославське обласне товариство хірургів. Був членом Всесоюзної проблемної комісії з гіпербаричної оксигенації, республіканських проблемних центрів з хірургії, членом методичної ради МОЗ України з хірургії. Дійсний член Нью-Йоркської академії наук.
Дружина - акушер-гінеколог. Сини лікар-анестезіолог Михайло і хірург Станіслав.
Нагороди та звання
У 1990 році Ю. Н. Белокурова разом з його учнем професором О. Б. Граменіцкім присуджена Державна премія РРФСР. Почесний професор Ярославської медичної академії. Заслужений діяч науки Російської Федерації (1995). Нагороджений орденом Дружби народів, знаком «Відмінник охорони здоров'я», медалями.
