Павло Шандрук: біографія

Біографія

Рання біографія

Народився на Волині. Закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька (1911) і Олексіївське військове училище в Москві (1913). Учасник першої світової війни, дослужився до звання штабс-капітана. В армії УНР з 1917 по 1920; з квітня 1920 - командир бригади Третьої Залізної Дивізії і генерал-хорунжий. З кінця 1920 в Польщі, один із засновників військового журналу «Табор».

Під час другої світової війни

У 1938 - контрактний старшина польської армії, закінчив польську Академію Генерального Штабу (Wy?sza Szko?a Wojenna) у Варшаві. Під час бойових дій 1939 проти німецьких військ - полковник, командир 29 бригади Війська Польського. 23 вересня 1939 захоплений німцями в полон. Звільнений у січні 1940 року. З 1940 до 1944 року працював керівником кіно в Скерневицях (Генерал-губернаторство (Третій рейх).

17 березня 1945 очолив створений у Веймарі Український національний комітет, з 24 квітня 1945 - командувач Української національної армії (Українська Національна Армія), сформованої відомством Розенберга на основі 14-й дивізії СС «Галичина» (в УНА - 1-а Українська дивізія) та Української визвольної армії (Українське Визвольний військо) (в УНА - 2-а Українська дивізія). Генерал Шандрук вивів дивізію зі східного фронту (Чехія) і здався в Австрії американцям і англійцям 7 травня 1945.

Після війни

Після війни був у полоні, зажадав особистої зустрічі з генералом Владиславом Андерсом, що знав його ще по військовим діям в 1939 р., і за клопотанням останнього він і його українські солдати не потрапили в руки Сталіна і Берія. Шандрук жив в еміграції у Німеччині, з 1949 в США. У 1965 нагороджений Андерсом (як главою польського уряду у вигнанні) польським орденом Virtuti Militari за героїзм під час військових дій 1939 Автор праць з військової історії.

Твори

• «Arms of Valor» (Нью-Йорк 1959)
• «Укр.-Московська війна в 1920 р. в документах» (1933)

Комментарии

Сайт: Википедия