Євген Анатолійович Хорват: біографія

Біографія

Син відомого письменника-психотерапевта Анатолія Добрович, мати - Вероніка Миколаївна, викладач романо-германських мов в МГУ; батьки розійшлися, коли Е. Хорвату було два роки. За спробу перекладу "Архіпелагу" А. Солженіцина мати перевели в Кишинівський держуніверситет.

У 1979 році разом з матір'ю і молодшою ??сестрою переїхав до Кишинева. У 1978 році вступив на факультет журналістики Кишинівського університету, але пішов, не закінчивши першого курсу. З початку 1980 року жив у Петрозаводську, працював двірником, потім повернувся до Кишинева. Участь в акції кишинівського поета Олександра Фрадіса по розповсюдженню антирадянських листівок у ленінградських навчальних інститутах і знайомство з петрозаводський дисидентом Андрієм Шілковим привернуло до Хорвату увагу КДБ, що вплинуло на рішення покинути СРСР.

У 1981 році Євген Хорват з матір'ю і сестрою емігрував до Німеччини. З 1984-1989 навчався в Гамбурзькому університеті, на факультеті слов'янської філології. У 1989 році захистив магістерську дисертацію на тему «Філософія спільної справи М. Федорова». З 1990-1992 рр.. работад перекладачем при Міністерстві внутрішніх справ під Бонном, де навчав німецьких офіцерів-надзорщіков над роззброєнням в країнах СНД російської мови та менталітету

Паралельно працював северонемецкіх кореспондентом радіостанції Німецька хвиля, Кельн, редактором та автором видавництва Overseas Publications Interchange Ltd. , Лондон, і газети Російська думка, Париж

З 1985 автодідактіческое заняття ізоброзітельним мистецтвом, спочатку живописом, далі концепт-артом (інсталяції в просторі, хаппенінгі, арт-проекти «смерть Хорвата», «Артократія», « Make Up »,« Ready Man »,« Роза світу »(не закінчений),« Перекоп Європи »)

З 1983 р. одружений на Катаріні, німецької славістке-історика

З середини 1980 рр.. прояв МДС з періодами гострих психозів. 12.9.1993 наклав на себе руки

Творчість

З 1976 року відвідував кишинівську літературну студію «Орбіта» при газеті «Молодь Молдови» (разом з Наумом Капланом, Олександром Фрадісом, Борисом Ройтблатом, Віктором Пане, Катею Каповіч та іншими), де відразу звернув на себе увагу яскравою обдарованістю. У тому ж році за підтримки керівника студії поета Рудольфа Ольшевського почав публікуватися в газеті «Молодь Молдови»; згодом в СРСР надрукував кілька віршів у журналі «Кодри» (Кишинів) та альманасі «Витоки» (Москва). В еміграції, починаючи з 1981 року, вірші Е. Хорвата з'являлися в журналах «Континент» і «Стрілець», в газеті Російська думка, в Антології «У Блакитної лагуни». У 1985 р. Хорват створив видавництво «ХОР & ТМА», під маркою якого випустив кілька фактично саміздатскіх поетичних книг, як своїх власних, так і інших авторів.

Випустивши в 1986 році колективний збірник «Смерть Хорвата», присвячений символічною «смерті російського поета Хорвата», припинив писати вірші. Зазнавши впливу ідей Йозефа Бойса і Курта Швіттерс, присвятив себе актуального мистецтва. Під псевдонімоммейк Апбрав участь у виставках в Німеччині. У 1988 р. здійснив спробу перетворення свого життя у тотальний перфоманс, а в 1992 році, спираючись на цей досвід, написав роман «Ready-Man» (німецькою мовою). Вчинив самогубство напередодні відкриття своєї першої великої інсталяції «Перекоп Європи».

Комментарии