Зоя Федорова: біографія

Біографія

Зоя Федорова народилася 21 грудня 1909 року в Петербурзі, в родині робітника і домогосподарки. У 1918 році родина переїхала в Москву, де батькові Зої запропонували роботу начальника паспортної служби Кремля. Ще в шкільні роки займалася в драмгуртку і мріяла стати актрисою, проте за наполяганням батьків після закінчення школи пішла працювати счетчіцей в Держстраху.

У 1928 році Зоя Федорова вступила до театрального училища, яким керував Юрій Завадський, а після його закриття продовжила навчання в училище при московському Театрі Революції, яке і закінчила в 1934 році. У цьому ж році вона вийшла заміж за кінооператора В. А. Раппопорта, шлюб з яким протривав до 1939 року. До цього, в студентські роки, її чоловіком був Л. С. Вейцлер (1906-1965), пізніше відомий театральний актор, до кінця життя працював у Театрі Драми і комедії на Таганці.

Будучи студенткою, Федорова знялася у фільмі «Зустрічний» (1932), однак її роль не увійшла в остаточну версію картини. Тому офіційним дебютом актриси в кіно вважається фільм «Гармонь» (1934).

Всесоюзна популярність до Зої Федорової прийшла в 1936 році після виконання однієї з головних ролей у фільмі «Подруги». Навіть арешт батька в 1938 році за сфабрикованим звинуваченням не зміг зашкодити блискучій кар'єрі акторки: вона продовжувала грати головні ролі у фільмах. У 1945 році Федорова познайомилася з американським дипломатом Джексоном Тейтем, від якого в січні 1946 року народила доньку Вікторію (Тейт на той час вже залишив СРСР). Намагаючись приховати факт народження дитини від іноземця, актриса спішно вийшла заміж за композитора Олександра Рязанова, з оркестром якого виступала на початку 40-х.

Проте в кінці 1946 року Зоя Федорова все-таки була арештована і через рік засуджена до 25 років позбавлення волі за шпигунство. На волю вона вийшла тільки в 1955 році, після початку масової реабілітації засуджених за політичними статтями, і практично відразу повернулася в кіно. У 60-і і 70-і роки вона продовжувала багато зніматися, переважно в невеликих характерних ролях.

У 1976 році актрисі дозволили побувати в США, де вона знову зустрілася з Джексоном Тейт. Після смерті Тейта в 1978 році ще двічі приїжджала в США до дочки (емігрувала в 1975 році), а потім почала збирати документи для виїзду туди на постійне місце проживання.

Вбивство

11 грудня 1981 після 14.00 Зоя Федорова була вбита пострілом у потилицю у своїй трикімнатній квартирі № 243 будинку 4 / 2 по Кутузовському проспекту. Вбивство досі не розкрито. Серед його можливих мотивів називають передбачувану причетність актриси до секретних операцій КДБ і її зв'язок з так званої «діамантовою мафією», що складалася в основному з родичів високопоставлених радянських чиновників і займалася скупкою та перепродажем коштовностей та антикваріату. Серед найбільш вірогідних підозрюваних у вбивстві був такий собі Анатолій Бец, одеський грабіжник, який перебував у розшуку за пограбування вдови письменника Олексія Толстого. Але Бец був убитий в Грузії співробітниками ДАІ, причому навмисно, і слідство забуксувало. Похована Зоя Олексіївна на Ваганьковському кладовищі.

Фільмографія

Нагороди та премії

• заслужена артистка РРФСР (1965)
• орден Трудового Червоного Прапора (1939) - за виконання ролі Варвари Корніївни Власової у фільмі «На межі» (1938)
• Сталінська премія другого ступеня (1942) - за виконання ролі Наташі у фільмі «Фронтові подруги» (1941)
• Сталінська премія другого ступеня (1941) - за виконання ролі Клави у фільмі «Музична історія» (1940)

Комментарии

Сайт: Википедия