Томас Транстремер: біографія

Коротка біографія

За основною професією - лікар-психолог; працював в цій якості спочатку у в'язниці для неповнолітніх, пізніше - з особами, які отримали тяжкі (часом невиліковні) каліцтва на робочих місцях.

Професійний піаніст. Після важкого інсульту на початку 1990-х, через який у нього відняло права частина тіла, мова і здатність володіти пером, навчився писати лівою рукою і навіть став виконувати музику для «лівої руки» на фортепіано, часто написану спеціально для нього сучасними західними композиторами.

Майже все життя провів у місті Вестерос. Зараз живе разом з дружиною Монікою в Стокгольмі.

Творчість

Транстремер - лауреат усіх основних (крім Нобелівської) премій, що присуджуються скандинавами. Зокрема, найпрестижнішої Поетичної Премії Видавництва Бонніер (Albert Bonniers F?rlag) за 1983 р. У 1981 р. він отримав і найпрестижнішу європейську поетичну Премію Петрарки, яка присуджується німцями. Транстремер - автор 12 книг віршів і прози (останню теж можна віднести до розряду поетичної; у зв'язку з нею, а також з жанром автобіографії, в якому ця проза написана, «Спогади бачать мене» (Minnena ser mig), 1993, можна згадати, наприклад, «Шум часу» Мандельштама). Вірші Транстремера дивно збалансовані по відношенню до тієї надзвичайно густий метафорики, яка завжди як би «хоче» порушити цей баланс. (Тут потрібно відзначити, що Транстремер, до своїх власних поетичних публікацій, став відомий як перекладач на шведський поезії деяких французьких сюрреалістів; наприклад, А. Бретона). Баланс цей досягається за рахунок чіткої метричної структури (підкреслено традиційної метрики) і «візуально» традиційної схеми вірша (катрени, дистиха, і т. д.). Саме цей баланс - між майже невгамовно-барокової, вічну метафорикою вірша і абсолютним контролем над його формою, яка прагне до точності, навіть лаконічності - і створює відчуття, з одного боку, постійної напруги, конфлікту, а, з іншого, вже як би і досягнутого спокою, виваженості, відстороненості, тиші, в які і приходить «диво» («диво» - це саме те, що «має бути», а не «може трапитися» - дуже важлива концепція, або навіть філософська категорія, в поезії Транстремера ).

На російську мову Транстремера переводили кілька разів: неримованим віршем (А. Афіногенова, Т. Бек, Ю. Гурман, А. Прокоп'єв) і римованим (І. Кутик). Про останньому підході (про переведення неримованої вірша Транстремера римованим по-російськи) - багато дискутували як у Росії, так і в Швеції (зокрема, публічно підтримав цей підхід Кутик Йосип Бродський), хоча римовані версії І. Кутик були заздалегідь авторизовані самим автором саме як підхід до його віршів, які не є верлібрами, а строфи і рух вірша зберігають у Транстремера конвенціональність традиційної, римованої поезії.

Транстремер також відомий як автор експериментальних хайку, досить далеко віддалених від канонічних текстів у традиції жанру. Книга «Велика таємниця», що вийшла в 2004 році, за винятком п'яти текстів, представляє якраз зразки хайку Транстремера. Російською мовою ці тексти публікувалися в перекладі Анатолія Кудрявіцкого, який також публікував свої переклади цих віршів на англійську.

Книги

• Hemligheter p? v?gen (1958)
• ?stersj?ar (1974)
• Minnena ser mig (1993)
• Den stora g?tan (2004)
• Stigar (1973)
• M?rkerseende (1970)
• 17 dikter (1954)
• Sanningbarri?ren (1978)
• F?r levande och d?da (1989)
• Klanger och sp?r (1966)
• Den halvf?rdiga himlen (1962)
• Det vilda torget (1983)

Переклади на російську

Комментарии