Анатолій Якович Соловйов: біографія

Біографія

дев'ятирічної освіти отримав у середній школі № 33 м. Риги в 1964 р., а диплом про середню освіту - після закінчення 11-го класу вечірньої школи в 1966 р., одночасно працюючи робітником на Ризькому заводі будматеріалів і слюсарем на камвольному виробничому об'єднанні.

У серпні 1967 р. Анатолій Соловйов став студентом фізико-математичного факультету Латвійського державного університету. Саме тут він познайомився з Наталією Катишевцевой, яка через довгих сім років стала його дружиною. Не закінчивши перший курс, Анатолій залишив інститут для підготовки до вступу в авіаційне училище. Щоб бути ближче до коханої авіації, Анатолій став працювати слюсарем в Латвійському об'єднаному авіазагоні.

У серпні 1968 р. Соловйов став курсантом Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків імені Ленінського комсомолу. За час навчання освоїв літаки Л-29, УТІ МіГ-15, МіГ-21 і мав наліт 180 годин. У липні 1971 р. вступив до КПРС. У жовтні 1972 р. Соловйов закінчив училище, отримавши звання «лейтенант» і диплом військового льотчика-інженера.

З листопада 1972 Анатолій Соловйов служив старшим льотчиком розвідувального авіаполку на Далекому Сході. 27 вересня 1974 йому присвоєно кваліфікацію «Військовий льотчик 2-го класу», а в листопаді того ж року він став командиром ланки. А. Соловйов виконав безліч складних розвідувальних польотів на літаку МіГ-21Р і вже через рік, 29 вересня 1975 р., йому було присвоєно кваліфікацію «Військовий льотчик 1-го класу».

Космічна діяльність

На початку 1976 р. йому, як одному з кращих льотчиків частини, запропонували вступити до загону космонавтів. Вже в травні він пройшов медичну комісію і був допущений до спецпідготовки.

23 серпня 1976 наказом Головкому ВВС № 686 Анатолій Соловйов разом з іншими вісьмома льотчиками був зарахований слухачем-космонавтом в загін космонавтів ЦПК імені Ю. А . Гагаріна (6-й набір до загону космонавтів ЦПК). Група була набрана з метою підготовки пілотів за програмою «Буран». Підготовка групи відрізнялася від звичайної тим, що льотчики повинні були в найкоротші терміни отримати кваліфікацію випробувачів.

З серпня 1976 по січень 1979 рр.. Анатолій Соловйов знаходився на загальнокосмічної підготовці. Відповідно до програми, з січня по червень 1977 року він пройшов курс навчання в 267-му Центрі випробування авіаційної техніки та підготовки льотчиків-випробувачів в районі г.Ахтубінска. Там він освоїв літаки МіГ-17, Ту-134М, Як-40, МіГ-21У, МіГ-21ВС, МіГ-21МД, МіГ-21біс. 29 червня 1977 йому присвоєно кваліфікацію «Льотчик-випробувач 3 класу». У серпні того ж року Анатолій Соловйов пройшов спеціальну парашутну (35 стрибків) та водолазну підготовку, після чого йому було присвоєно кваліфікацію «Офіцер-водолаз».

У 1978 р. Анатолій Соловйов завершив загальнокосмічну підготовку і в січні 1979 р. був призначений космонавтом-випробувачем у групу авіаційно-космічних засобів ОК ЦПК. Під час підготовки в групі за програмою «Буран» Соловйов продовжив випробувальну роботу, і 22 червня 1981 йому було присвоєно кваліфікацію «Льотчик-випробувач 2-го класу».

У січні 1982 р. його перевели до групи міжнародних космічних програм. У 1983-1985 рр.. А. Соловйов готувався до польоту в якості командира резервного екіпажу за програмою основної експедиції на станцію «Салют-7» разом з А. Серебровим і Н. Москаленко.

У 1985-1986 р. він проходив підготовку в якості командира резервного екіпажу КК «Союз Т-15» разом з В. Савіних.

З вересня 1986 по липень 1987 року він готувався вже в якості командира другого екіпажу КК «Союз ТМ-З» разом з В. Савіних і М. Хабібом (Сирія). 22 липня 1987 він був дублером А. Вікторенко.

Комментарии