Таємні зйомки. Абрам Йосипович Дранков

Абрам Йосипович Дранков, один з перших російських кінематографістів, володів винятковим діловим чуттям. На початку XX століття він зрозумів, що ще не ввійшло в моду фотографічне мистецтво може принести відчутні бариші. Дранков освоїв цю професію і вирушив до столиці, де завдяки своїм роботам дуже швидко став знаменитий як прекрасний фотограф - причому Абраму Осиповичу в цей час ледь зрівнялося двадцять років. Завдяки своїм чудовим роботам він навіть удостоївся честі сфотографувати імператора та його родину. Результати проведеної «фотосесії» так сподобалися Миколі II, що він удостоїв фотографа вельми втішного звання: з тих пір Дранков міг відзначати свої роботи штампом «Постачальник Двору Його Імператорської Величності».

Ділова жилка Абрама Йосиповича виразно завібрувала, коли в 1907 році він дізнався про зарождающемся кіно. Дранков моментально вклав гроші в нову справу, і всього через рік побачила світ сама перша російська кінокартина під назвою «Пониззя вольниця». Фільм оповідав про повстання Степана Разіна і в якомусь сенсі був звуковим - правда, озвучування його проводилось паралельним програванням музики на грамофоні. Наступною його роботою була комедія «Старанний денщик», також перша в історії російського кінематографа. Треба сказати, що під час зйомок кінофільмів Абрам Йосипович виступав не тільки як оператор і продюсер - паралельно він освоїв і мистецтво режисера.

До художніх стрічок Дранков знімав хронікальні фільми, і одного разу його осяяла геніальна думка: зняти на плівку знаменитого російського письменника Льва Толстого. Прихопивши необхідну апаратуру, Абрам Йосипович відправився в маєток до Толстого, де зіткнувся з консерватизмом свого потенційного «клієнта».

- Та що я вам, мавпа якась - пози приймати? - Обурився Лев Миколайович.

- Ну що ви, які там пози! - Намагався пояснити Дранков. - Позувати - абсолютно не означає гримасувати! Ви просто займайтеся звичайними домашніми справами. Я вам заважати не буду ...

Але Толстой уперся, і навіть вмовляння членів сім'ї письменника не допомогли. Однак Абрам Йосипович відступати не звик. Простеживши за господарем будинку, Дранков побачив, що Толстой прийнявся пиляти й колоти дрова. Точку зйомки оператор вибрав швидко і хитромудро - разом зі своєю камерою забрався в відомий маленький будиночок, пофарбований у зелений колір, і, виставивши в фігурний отвір на дверях об'єктив камери, приступив до роботи.

Зйомка проходила чудово! Дранкова вдалося сфотографувати і метушню Толстого з дровами, і прогулянку письменника. Він би знімав і далі, але несподівано Лев Миколайович із задумливим виглядом відправився до туалету і так інтенсивно смикнув на себе двері, що відірвав гачок.

- Що ви тут робите?! - Здивовано вигукнув Толстой, побачивши Дранкова з кінокамерою в руках.

- Та я так ... - тільки й знайшов, що відповісти, Абрам Йосипович.

Захопленого зненацька кінооператора доставили на домашній суд, і вигляд у нього був такий засмучений, що сім'я Толстого і сам письменник вирішили його пробачити.

- Але тільки з однією умовою! - Підняв вгору палець Лев Миколайович. - Ми переглянемо плівку першими, а то Бог знає, що ви там назнімали ...

Після перегляду Толстой дав дозвіл на показ цього фільму в кінотеатрах Петербурга. Люди вперше побачили великого письменника на екрані, і фільм отримав буквально сенсаційний успіх.

« Попередня історія Наступна історія »