За такою ціною - не треба! Ілля Датунашвілі

В радянські часи ходили легенди про те, що футболістів, вдало відіграли матч, буквально засипали квартирами, машинами і так далі. Подібні речі, звичайно ж, мали місце, але в більшості випадків поиметь щось від рідної комуністичної партії було не так вже й легко навіть майстрам футболу. Наприклад, Ілля Ілліч Датунашвілі, який грав за тбіліське «Динамо», квартиру, правда, отримав, але далеко не все в цій справі було просто.

Квартиру Датунашвілі обіцяли довго і на самому вищому рівні. Однак все якось не складалося з його квартирою, і обіцянки залишалися невиконаними. І тут під час вирішального матчу футбольної першості СРСР Ілля Ілліч примудрився забити в ворота торпедівцям аж два голи. Для грузинських партійних лідерів золоті медалі в футбольній першості значили дуже багато. На радощах Мжаванадзе, перший секретар грузинської компартії, кинувся до Датунашвілі на шию, обняв, як рідного, і в кращих грузинських традиціях проголосив:

- За такий подарунок, дорогий, проси у мене, що душа забажає! Все зроблю!

Датунашвілі вирішив скористатися моментом і, зрозуміло, нагадав про давнє обіцянку:

- Квартиру мені б... А то ж досі в гуртожитку живу...

- Як це в гуртожитку? - Вигукнув Мжаванадзе. - Така людина повинна не просто в квартирі, а в палаці жити! Ні про що не турбуйся, іди у свій райком, а я розпоряджуся.

Окрилений довгоочікуваної удачею, Датунашвілі через кілька днів з'явився в райком, але його почали ганяти по кабінетах, вимагати купу абсолютно нікому не потрібних довідок, а деякі діячі в приватних бесідах говорили просто:

- Слухай, Датунашвілі... Ти ж у нас де народився - в Аджарії? Мусульманин, напевно... А у нас тут в Тбілісі християни живуть - імеретінци! Ну навіщо тобі тут квартира?

Ілля Ілліч швидко зрозумів, що, як кажуть у росіян, цар далеко, а на місці городові правлять. Дістатися до першого секретаря компартії і розпитати про обіцяну квартирі можливості не підверталося, та й згадає чи Мжаванадзе футболіста-переможця - велике питання...

Минуло два роки, а Датунашвілі все жив у гуртожитку. На той момент в черговий раз довелося «велике кавказьке протистояння» - суперництво єреванського «Арарату» та тбіліського «Динамо». Один з одним ці дві команди грали настільки жорстко, що іноді здавалося - результат для них абсолютно неважливий, а головною виступає сама гра. В одному з матчів між «Динамо» і «Араратом» Датунашвілі викликав шаленство у всій Грузії, забивши у ворота суперників аж п'ять голів.

Мова Мжаванадзе на вшанування грузинських футболістів повністю повторила спіч дворічної давності. Коли справа дійшла до обіймів, перший секретар знову заявив:

- За такий успіх проси у мене, що хочеш!

Але Датунашвілі образу стримати не зумів, насупився і несподівано висловився:

- Такою ціною мені квартиру не треба! Кажуть, що в Тбілісі мені місця немає.

Мжаванадзе аж почервонів і тільки процідив крізь зуби:

- Розберемося!

До слова сказати, перший секретар грузинської компартії дійсно розібрався з квартирним питанням футболіста: вже через годину до Датунашвілі прибіг мокрий від поту секретар райкому і тремтячими руками простягнув йому ордер на квартиру.

- Навіщо, дорогий, мене так підводиш, а? - Докірливо запитав він. - Ось ордер! Давно тебе чекає! А ти все не йдеш за ним, нести довелося...

Читати: Ілля Ілліч Датунашвілі біографія

« Попередня історія Наступна історія »