Наши проекты:

Про знаменитості

Віталій Іванович Севастьянов: біографія


Віталій Іванович Севастьянов біографія, фото, розповіді - льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу
-

льотчик-космонавт СРСР, двічі Герой Радянського Союзу

Біографія

Народився 8 липня 1935 року в місті Красноуральске Свердловської області. У 1945 році родина переїхала Севастьяновим в Сочі. У 1953 році, після закінчення із золотою медаллю сочинської середньої школи № 9 імені Миколи Островського, Віталій надходить до Московського авіаційного інституту імені С. Орджонікідзе. У вересні 1958 року, ще будучи студентом, він почав працювати за сумісництвом техніком 9-го відділу ОКБ-1. Після закінчення МАІ, з квітня 1959 року працює інженером (з січня 1964 року - старшим інженером) 9-го відділу ОКБ-1. З 1960 по 1963 роки Віталій Іванович читав курс лекцій з механіки космічного польоту космонавтам Центру підготовки космонавтів. У липні 1964 року призначений на посаду виконуючого обов'язки начальника групи, а листопаді 1964 року був затверджений на посаді начальника групи 90-го відділу. У тому ж році В. Севастьянов закінчив аспірантуру 102 кафедри МАІ, а в квітні 1965 року захистив кандидатську дисертацію, отримавши ступінь кандидата технічних наук. У серпні 1966 року Віталія Івановича призначили на посаду начальника сектора 731 відділу (відділ льотних випробувань) ЦКБЕМ, в тому ж році він закінчив один курс вечірнього відділення Університету марксизму-ленінізму при Московському міськкомі КПРС.

У січні 1967 року Віталій Іванович був зарахований до групи цивільних фахівців № 3 випробувачем (кандидатом у космонавти-випробувачі), а в травні 1968 року - до загону космонавтів. З лютого 1967 по лютий 1969 року В. Севастьянов входив до складу одного з перших "місячних" екіпажів (разом з П. Поповичем) і проходив підготовку за програмою обльоту Місяця (УР-500К-Л1) і посадки на Місяць (Н1-ЛЗ) . Після закриття «місячної» програми, з лютого по жовтень 1969 року, проходив підготовку до польотів на кораблях типу «Союз» за програмою польоту трьох кораблів зі стикуванням як бортінженер основного екіпажу (разом з О. Ніколаєвим). З 13 по 18 жовтня 1969 року, під час польоту космічного корабля «Союз-8», був дублером А. Єлісєєва. З січня по травень 1970 проходив підготовку в якості бортінженера основного екіпажу космічного корабля «Союз» за програмою автономного тривалого польоту (разом з О. Ніколаєвим).

Після першого польоту, який був відзначений дуже важкої реадаптації космонавтів, інструктор-космонавт-випробувач (з липня 1970 року) В. І. Севастьянов продовжив тренування в загоні космонавтів. З вересня 1970 по березень 1971 року він проходив підготовку в якості бортінженера четвертого (резервного), а з травня 1971 по червень 1971 третього (резервного) екіпажу для польоту на орбітальну станцію «Салют» (разом з О. Вороновим і Г. Добровольським, з лютого 1971 з А. Губарєвим). З 6 по 30 червня 1971 року він разом з О. Губарєвим і А. Вороновим проходив підготовку в якості бортінженера другого екіпажу корабля «Союз-11» за програмою другої експедиції на орбітальну станцію «Салют», був дублером В. Волкова. У серпні 1971 року екіпаж розформували через припинення експлуатації станції «Салют» після загибелі екіпажу корабля «Союз-11».

З жовтня 1971 по липень 1972 В. І. Севастьянов проходив підготовку до польоту на ДОС- 2 як бортінженера четвертого (резервного) екіпажу (разом з П. Климук), однак станція не вийшла на орбіту через аварію ракети-носія. З жовтня 1972 по квітень 1973 проходив підготовку до польоту на орбітальну станцію «Космос-557» як бортінженер четвертого (резервного) екіпажу (разом з П. Климук), однак і ця станція була втрачена через відмову в системі управління.

З грудня 1973 по травень 1974 В. І. Севастьянов проходив підготовку до польоту на орбітальну станцію «Салют-4» як бортінженер третього (резервного) екіпажу (разом з П. Климук). У зв'язку з затримкою запуску станції в липні - грудні 1974 року проходив підготовку за тією ж програмою в режимі підтримки тренованості. З січня по березень 1975 проходив підготовку в якості бортінженера другого (дублюючого) екіпажу для польоту на орбітальну станцію «Салют-4» (разом з П. Климук). 5 квітня 1975 під час польоту космічного корабля «Союз-18-1» був дублером О. Макарова. З квітня по травень 1975 Віталій Іванович проходив тренування в якості бортінженера основного екіпажу за програмою другої експедиції на орбітальну станцію «Салют-4».

Комментарии