Самсон Якович Макінцев: биография

У 1835-1838 рр.. Самсон-хан неодноразово робив військові експедиції в Хорасан, Туркменію і Афганістан і 12 червня 1838 р. важко поранений при невдалому штурмі Герата.

Ще в 1837 р. імператор Микола I, подорожуючи по Кавказу, зустрічався з наслідним перським принцом Насер-ед-Діном і командувачем військами перського Азербайджану Мохаммед-ханом, у розмові з останнім Микола висловив побажання повернути російських втікачів на батьківщину і наполягав про розпуск російського полку. Спочатку місія повернення росіян на батьківщину була покладена на повноважного міністра генерала І. О. Симонича і військового агента підполковника І. Ф. Бларамберга, однак після поранення Самсон-хана під Гератом і невдалих дій Симонича, останній був зміщений і йому на зміну був присланий генерал А. О. Дюгамель, Бларамберга ж велено було займатися суто військовими спостереженнями і топографічними зйомками, для безпосередніх переговорів з Самсон-ханом і російськими дезертирами був призначений капітан Л. Л. Альбранд. Місія Дюгамеля і Альбрандта завершилася повним успіхом - практично в повному складі російська батальйон на чолі зі своїм командиром Скриплевим погодився повернутися на батьківщину (всього повернулося більше тисячі чоловік, багато хто був з дружинами і дітьми). Однак сам Самсон-хан, цілком обгрунтовано побоюючись окремого суду над собою і важкого вироку, залишився в Персії.

Останнім великим військовим досягненням Самсон-хана перською терені стало взяття Мешхеда в 1849 р. У 1853 році він помер і був похований в Сургюле, під вівтарем спорудженої їм православної церкви.

Джерела

• Окороков А. Російські добровольці. М., 2007
• Грибоєдов О. С. Твори. М., 1988
• Бларамберг І. Ф. Спогади. М., 1978
• Хаников Н. В. Нарис службової діяльності генерала Альбрандта. Тіфліс, 1850

Сайт: Википедия