Мотл Сакціер: біографія

Біографія

Ранні роки

Мотл Сакціер народився в прикордонному бессарабському містечку Леово (тепер районний центр Леовський району Молдови), розташованому на лівому березі Прута, в сім'ї кравця Аврум Сакціера. Навчався в хедері, народній школі, кишинівської гімназії «Богдан Петричейку Хашдеу». У 1920-і роки був робітником у Бухаресті, де дебютував віршами в журналі «Ідиш» (Єврейська мова) у 1928 році. Перші літературні спроби отримали позитивну оцінку Е. Штейнбарга і Сакціер продовжив активно друкуватися («Індзл» (Острів, Бухарест), «Черновіцер Блетер» (Чернівецькі листки), «Літераріше Блетер »(Літературні листки, Варшава) та інші видання).

У 1928 році - навчався у Віденській єврейської педагогічної семінарії, c 1929 годa - заводський робітник у Парижі. Повернувся до Бухареста в 1931 році, служив в армії, незабаром почав активну співпрацю з молодіжною групою бессарабських єврейських літераторів «Юнг-руменіт» (Румунія младая), організованої при журналі «Шойбм» (Вікна) Янкев Штернбергом. Крім Сакціера до групи входили Янкл Якір, Герцль Гайсінер-Рівкін, Іхілов Шрайбман, Ерш-Лейб Кажбер, Ершл Цельман та інші. У 1934-36 роках - секретар літературного тижневика «Ді Вох» (Тиждень), який видавав Мойше Альтман.

У СРСР

Перша поетична збірка «Дерфар »(Тому) вийшов у Бухаресті в 1936 році. У тому ж році Сакціер переправився через Дністер в СРСР, де до 1937 року працював на будівництві Московського метрополітену. З 1937 по 1940 рік - в ув'язненні. Після звільнення повернувся в тільки що приєднаний Кишинів, де став організатором і завідувачем літературною частиною Молдавського Державного Єврейського Театру (Молдавський ГОСЕТ) під художнім керівництвом Янкев Штернберга. Одружився з акторкою театру. У 1941 році на помостках театру йшла спеціально написана Сакціером п'єса «Ройте Померанцн» (Червоні помаранчі).

У роки Великої Вітчизняної війни - в евакуації в Узбекистані, потім в будівельному батальйоні. Після демобілізації працював літературним секретарем у «театрі малих форм» Сіді Таль, для якої написав користувалася величезним успіхом п'єсу «Ді Соним Афцулохес» (Ворогам на зло, 1945). Після війни разом з театром влаштувався в Чернівцях, написав спектатль «Лахно з Гезунт» (Сміятися корисно, 1947). Незабаром знову повернувся до Кишинева, де на початку 1949 року був повторно заарештований за відкрито 16 лютого п. н. «Справі № 5390» про підпільну «троцькістсько-націоналістичної організації» бессарабських єврейських літераторів. Наприкінці вересня того ж року засуджений на десять років виправно-трудових таборів і разом з письменниками Альтманом, Якіром і Гайсінер-Рівкін відправлений до Куйбишева, звідки разом з Альтманом - переправлений на будівництво Байкало-Амурської магістралі в табір Тайшет. Тут же знаходилися єврейські літератори Мойше Бродерзон (1890-1956), Ісроель Еміот (1908-1978) і Марк Розумний (1896-1988). Написаний ним у висновку роман «Ідіше Шнайдерс» (Єврейські кравці) було вилучено і знищено.

Після свого звільнення й реабілітації у 1954 році повертається до Кишинева, працює режисером у російських і молдавських трупах , а також при Чернівецькій філармонії з Сіді Таль, для якої написав п'єсу «Ін а Гутер Шо» (В добрий час, 1959). З 1961 року публікується в «Советіш геймланд» (Радянська Батьківщина), єдиному в СРСР журналі на ідиші. Пісні на вірші Сакціера, написані композитором Зіновієм Компанієць, виконувала Нехама Ліфшиц, а за кордоном відомий бас Сидор Беларскій.

Комментарии