Мохаммед Анвар ас-Садат: биография

Війна Судного дня

Пріоритетним напрямком своєї політики Анвар Садат вважав відродження Єгипту, посилення позицій країни на світовій арені і реванш за принизливу поразку у війні з Ізраїлем 1967 року. Після декількох років безуспішних переговорів з Ізраїлем, в кінці 1972 року, Садат почав схилятися до військової кампанії проти Ізраїлю (недоступна посилання). Рішення Єгипту про початок війни з Ізраїлем було ухвалене президентом Анваром Садатом та його сирійським колегою Хафезом Асадом влітку 1973 року.

Кемп-Девідські угоди

Після війни Садат почав схилятися до мирних переговорів. Після підписання угоди про роз'єднання сил Ізраїль і Єгипет підписали проміжний договір, в якому зобов'язувалися не застосовувати силу, а вирішити територіальний конфлікт мирним шляхом. У 1977 році Анвар Садат оголосив про свою готовність прибути до Єрусалиму для обговорення умов миру з Ізраїлем. У листопаді відбувся історичний візит Садата до Єрусалиму.

На запрошення прем'єр-міністра Ізраїлю Менахема Бегіна він виступив у кнесеті в Єрусалимі, що викликало різке засудження в арабському світі та в СРСР. Викладений Садатом план з 5 пунктів включав, зокрема, створення самостійної палестинської держави (недоступна посилання). Його виступ справив на ізраїльтян приголомшуюче враження. З'явилася реальна можливість укласти мирний договір з найпотужнішим у військовому відношенні арабською державою. Через деякий час прем'єр-міністр Ізраїлю Менахем Бегін здійснив візит до Єгипту. Однак переговори проходили тяжко. Президент США Дж. Картер вирішив запросити обидві сторони до себе, в Кемп-Девід, місце відпочинку і ділових зустрічей американських президентів.

Візит Садата до Єрусалиму в листопаді 1977 р. і його зустріч з ізраїльським прем'єр-міністром Менахемом Бегіном призвели до розриву дипломатичних відносин Єгипту з більшістю арабських країн. Однак єгипетський президент вважав для себе більш правильним продовжувати мирні переговори з Ізраїлем.

У вересні 1978 на саміті в Кемп-Девіді під головуванням Джиммі Картера Садат і прем'єр-міністр Ізраїлю Менахем Бегін домовилися про мир, взаємне визнання та повернення Синайського півострова Єгипту. Мирний договір був укладений 26 березня 1979. Ізраїль зобов'язався вивести війська та евакуювати єврейські поселення з Синайського півострова, окупованого в 1967 році. У 1978 році за підписання мирних угод Анвар Садат і Менахем Бегін удостоїлися Нобелівської премії миру.

Внутрішня політика

У 1974 році Садат приступив до реалізації політики «відкритих дверей» (інфітах). Залученню іноземних інвесторів сприяли вигідна для них система оподаткування та урядові гарантії проти націоналізації приватного капіталу (недоступна посилання). Крім того, уряд прийняв на себе зобов'язання з модернізації системи комунікацій і транспортної мережі країни. Для отримання позик уряд Єгипту повинно було піти на скорочення бюджетного дефіциту, урізавши для цього державні субсидії на продукти харчування і паливо, що означало зростання цін на товари першої необхідності (недоступна посилання).

У ході реалізації політики «відкритих дверей» було лібералізовано банківська і валютна сфери економіки. На думку президента Анвара Садата, це повинно було сприяти залученню в країну іноземного капіталу і полегшити експорт єгипетської робочої сили в такі основні нафтовидобувні арабські країни, як Лівія та Саудівська Аравія. Темпи економічного зростання прискорилися, стан державного платіжного балансу покращився. Ця політика призвела до швидкого збагачення одиниць і погіршення становища основної частини населення. Економіка Єгипту виявлялася все більше прив'язаною до Заходу.