Петро Конашевич Сагайдачний: біографія

-

кошовий отаман Запорізької Січі, русинський шляхтич з Перемишльської землі, герба Побуг

Молоді роки

Юний волинський шляхтич, навчання і вчителювання

Петро Конашевич Сагайдачний народився приблизно в 1570 році в селі Кульчиці Перемишльської землі Руського воєводства (Самбірський район Львівської області) у шляхетській православній сім'ї. Він вів свій рід із дрібної шляхти Попелів-Конашевичів. Навчався в Острозькій школі на Волині разом із Мелетієм Смотрицьким, автором знаменитої «Граматики». Острозька школа була першою і найкращою на Україні греко-слов'янської православної школою вищого рівня. Курс навчання складався із знаменитих «семи вільних наук» Ренесансу - граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики й астрономії. Серед викладацького складу сяяли Мелетій Смотрицький, Кирило Лукаріс (пізніше став константинопольським патріархом) та інші. Зі стін цього навчального закладу вийшла плеяда визначних культурно-освітніх та суспільно-політичних діячів, що збагатили різні сфери духовного життя українського народу. Навколо школи утворився гурток вчених, в який входили Мелетій Смотрицький, Василь Суразький, Тимофій Михайлович, брати Наливайко та Іван Федоров. У цій школі Сагайдачний не тільки здобув високу на той час освіту, але і сформувалося його прогресивний, гуманістичний, патріотичний світогляд. Після випуску Сагайдачний переїхав до Львова, а потім до Києва, де працював домашнім вчителем, а також помічником київського судді Яна Аксака. Відразу після Брестської церковної унії Петро Сагайдачний написав твір «Пояснення про унію» (текст не зберігся).

Петро Сагайдачний був одружений з Анастасією Повченской.

Перші походи проти кримців і турків (1606 -1616 р.)

Наприкінці XVI або самому початку XVII ст. Петро Конашевич відправився на Запоріжжі (Д. Яворницький стверджує, що «десь близько 1601, з якихось сімейних непорозумінь, він попрямував на Січ»). Сагайдачний вже у ранні часи свого перебування на Січі виявив велику політичну далекоглядність. Козаки обирають його обозним, доручивши відати всією артилерією Січі. У 1605 р. Сагайдачний стає на чолі Січі кошовим отаманом. Щодо питання, коли Сагайдачний був обраний вперше гетьманом, однозначної відповіді немає. Г. Кониський в «Історії Русів» свідчить, що

N

полиці Малоросійкіе ... погодяться з Козаками Запорізькими, в 1598 році вибрали собі гетьманом обозного Генерального, Петра Конашевича Сагайдачного, і він перший начал' писатися Гетьманом Запорозьким, а по ньому і всі колишні Гетьмани в титулах своїх прібавлят' військо Запорізьке почали.

n

- Г. Кониський, Історія Русів або Малої Росії. - М., 1846. - С. 44.

n

Морські походи

З розвитком Запорізької Січі, активного, наступального характеру набирає боротьба козаків проти турків і татар. На початку XVII ст., Коли козаків, як свідчить Антонович «Було бiльше ніж сорок тисяч» (див.: Антонович В. Названа праця. - С.38), вони не тільки давали відсіч нашестю татарських орд і турецьких військ, але й самі розгорнули активний наступ на володіння Туреччини та її васала - Кримського ханства, намагаючись перенести військові дії на територію грабіжників. Запорожці десятками, а часом і сотнями, «чайок» здійснювали морські походи на Крим та узбережжя Чорного моря. Але основним напрямком козацьких морських походів було узбережжя Туреччини. У 1606 році козаки захопили турецьку фортецю Варну, яка до того вважалася неприступною. Було захоплено 10 турецьких галер із продовольством, товарами й екіпажами. Розлючений султан наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом і заблокувати козаків. Однак, навіть такі перешкоди не зупинили переможців. Вже в 1607 р. запорожці провели великий похід на Кримське ханство, захопили і спалили два міста, Перекоп та Очаків. У наступному 1608 р. і на початку 1609. запорожці на чолі з Сагайдачним здійснили морський похід на 16 човнах - «чайках», увійшли в гирло Дунаю і атакували Кілію, Білгород та Ізмаїл. Часом героїчних походів назвали історики морські козацькі походи 1612-1614 років, керовані Петром Сагайдачним. Козацькі «чайки» завдали немало відчутних ударів могутньому турецькому флоту. Іноді з Січі виходило понад 300 «чайек», в яких розміщувалося до 20 тис. козаків. У 1614 р. козаки взяли - Синоп. Козаки штурмом взяли могутню, з потужними укріпленнями, турецьку фортецю Кафу (Феодосію) у 1616, розгромили чотирнадцятитисячного гарнізон і звільнили полонених, також в 1616 році відбулася Самарська битва.

Комментарии